Чому потрібно закінчувати популізм щодо продажу землі?

Чому потрібно закінчувати популізм щодо продажу землі?
Очевидно, що горезвісна реформа завершиться лише тоді, коли земля набуде основної товарної ознаки – обмінного статусу. І почне продаватися як звичайний (хоча і специфічний, товар). І все стане на свої місця – власність, право і ефективність.

Аграрії визнають, що українська земля використовується лише на 30-40%. Якщо у Європі, при значно бідніших землях, середній урожай зернових із гектара складає 70-90 центнерів, то у нас радіють навіть 35, а 40 – то вже рекордні врожаї (найбільший показник за всі часи незалежності був у минулому році – 46 ц/га). Що може змінити ситуацію? Інвестиції, технології та відповідальний господарський підхід. І перше, і друге, і третє – є наслідком мотивації тих, хто володіє та розпоряджається земельним активом. Зміняться суспільні відносини навколо нього – зміниться мотивація і сформуються передумови до збільшення продуктивності і віддачі. Укрінформ побачив п’ять причин до того, щоб земля таки стала товаром.

1. Інвестиції: мінус $43 мільярди недоотриманих коштів!

Економіка України щорічно втрачає мільярди доларів через мораторій на продаж земель сільгосппризначення, повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк. “Через мораторій ми недоотримуємо щорічно $3,3 млрд або $43 млрд в загальному з 2004 року”, – сказав він в ході парламентських слухань про ринок земель. Зокрема, галузь недоотримує ці кошти у вигляді кредитів під земельну іпотеку. Це той додатковий інвестиційний ресурс, який буде задіяний в разі, коли власник землі зможе не просто здавати свій клапоть землі (великий чи малий) в оренду, а й закладати його в кредит. А банк у разі несплати кредиту, зможе нею розпорядитися, виставивши на торги.

Опоненти земельної реформи, як правило, аргументують свій супротив тим, що, мовляв, як тільки земля сільськогосподарського призначення стане товаром, інвестор (іноземний чи місцевий) її скупить, прибере до своїх рук і використовуватиме на свій розсуд. Чесно, кажучи, такого у світі ще не було і припускати, що таке може статися в Україні, не можна. Зняття мораторію не означає тотальний «продаж землі».

Насправді, його зняття означає «можливість продажу». І от хто і як нею скористається – це вже інше питання. Як свідчить міжнародний досвід, за даними аналітичного центру EasyBusiness, після скасування мораторію у країнах, що відкрили ринок, власники продають не більше 20% землі.

Зарубіжний інвестор ніколи сам не працює на цій землі, і ніколи не використовує її НЕ за призначенням. Працюватиме його капітал, який дасть можливість нормально жити власникам паїв – Івану, Грицьку, Петру, Данилу. У більшості випадків за відсутності вибору вони, як землевласники, змушені погоджуватися на невисокі орендні ставки з боку орендарів ($35-70 за гектар). Можна тільки уявити, скільки кожен із пайовиків недоотримав внаслідок існування мораторію і відсутності ринку. І скільки власників паїв не стали фермерами тільки тому, що не мали можливості отримати фінансування під заставу свого земельного активу. Хоча світова практика свідчить, що обсяг кредитів під заставу землі становить 95% від інвестиційного ресурсу фермерів, і лише 5% – це кошти від можливого продажу земельних ділянок .

2. Земельний фонд: як оренда землю вбиває

Сьогодні чи не сама болючіша проблема агровиробництва – це безвідповідальне ставлення орендаря до збереження якості землі. У тих, хто лише орендує землю (хай навіть десятками років), по великому рахунку, немає мотивації ставитися до неї дбайливо – все-рівно, рано чи пізно, доведеться віддати власнику. Не поодинокі випадки, коли землю виснажують монокультурами (соняшник, кукурудза), засипаючи її без міри агрохімією. Від такого отруєння грунти «приходитимуть до тями» десятиліттями.

І в кожного у цій ситуації своя правда. Наприклад, фермери кажуть, мовляв, не проти купити землю. Тому що наразі на правах орендаря не можуть серйозно працювати на землі і вкладати в неї кошти. Стандартна сівозміна становить 10 років, тобто орендувати потрібно мінімум на цей термін. Але не кожен власник паю погоджується на такий термін – переважно хочуть 3-5 років. «Відсутність ринку на руку не тільки тіньовим гравцям, а й неефективним агрохолдингам, що не планують консолідувати придбані землі, не мають активів для їх купівлі, а лиш орієнтуються на миттєвий прибуток із цьогорічного врожаю. Саме вони виснажують землі і, якщо користуватися усталеними для міфотворців висловами, “знищують національне багатство” – каже Дмитро Ливч, проектний менеджер некомерційної організації EasyBusiness, експерт Реанімаційного Пакету Реформ.

А тепер уявіть собі ситуацію, коли цей неефективний орендар захоче взяти кредит під заставу такої землі, чи продати її. Кредитні інспектори та покупці обов’язково поцікавляться якістю товару, від якої буде залежати його оціночна вартість (обсяги кредитування чи ціна). Думаєте, у покупців та банкірів не з’явиться привід поторгуватися, якщо земля виявиться «низькосортною»? Власник про такі речі задумається заздалегідь.

3. Агровиробництво: центнерів може бути значно більше

Якщо в Україні на родючих землях збирають до 30 центнерів зернових з гектара, то Скандинавія на своєму камінні вирощує в 2,5 рази більше. При цьому витрати на гектар у нас не перевищують $1 тис., а в Європі в посівну інвестують в 1,5 рази більше. Наша країна в два рази менш продуктивна в сільському господарстві, ніж Польща, вважають у вітчизняному міністерстві аграрної політики і продовольства і головна причина цього – недофінансування галузі.

За спостереженнями аналітиків, у країнах, які відкривають свій ринок землі, врожайність протягом перших 7 років зростає в середньому на 44,8%. За рахунок залучення інвестицій, які дозволяють підвищити якість обробітку землі і застосування нових агротехнологій (техніка, агрономія, насінєвий матеріал тощо).

4. Конституційні права: вони є, але їх нема
Право власності на землю гарантоване Конституцією України, і багато селян хочуть розпорядитися ним (майже 95 % українських селян є нині землевласниками). Україна, де діє мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, обмежує в правах 7 мільйонів громадян вже більше 15 років. Наприклад, умовний землевласник Петро має землю, успадковану від батьків, але вона знаходиться у Вінницькій області, а він живе біля Києва. Петро хотів би обробляти землю, але якби вдалося обміняти її на паї у Київській області, щоб не доводилося так далеко їздити. Або продати там і купити тут. Але ж у цьому випадку, скажуть адепти зради, він просто хоче вхопити ласий шматочок земель у Київській області. Хоча насправді, він має повне право розпорядитися майном на власний розсуд. Заборона торгувати землями сільськогосподарського призначення – це пережиток минулого, від неї страждають насамперед самі селяни, бо не відчувають себе господарями. Чому громадяни мають змогу вільно продавати та купувати землю комерційного призначення, але не можуть здійснювати ті ж операції з сільськогосподарською землею?

«Збереження мораторію неправове й економічно недоцільне. Регуляція, яка на початку 2000-х років була запроваджена як тимчасовий захід, перетворилася на 15-річну епопею із спотворення поняття “право власності”. Обравши проєвропейський стратегічний вектор розвитку, Україна не може собі дозволити далі нехтувати фундаментальними принципами демократії. Повага до права власності громадян є одним із базових складників сучасного демократичного суспільства на рівні із свободою слова та громадянського вибору, пише експерт РПР Дмитро Ливч. І з ним важко не погодитися.

5. Політика: досить морочити людям голову мораторіями
Прийняття нарешті рішення про запровадження вільного ринку землі, раз і назавжди припинить використання вітчизняного АПК в якості заручника в політичних торгах. І виб’є нарешті козир із рук популістів, які постійно ось уже більше 15 років маніпулюють електоратом, апелюючи до болючої проблеми – Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Юрій Бойко… Нажаль, за час «життя» земельної реформи виросло вже нове покоління політиків, які роблять політичну кар’єру, в тому числі, і на земельному питанні.

За матеріалами УКРІНФОРМ.

Система Orphus
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гость, не могут оставлять комментарии в данной новости.