В цілому, система каналізації квартири влаштована простіше, ніж система водопостачання. Головне завдання каналізації - це доставка рідини з пункту А в пункт Б. Тобто з каналізаційного стоку сантехнічного приладу до загального каналізаційного стояка будівлі.
Специфіка цього процесу полягає в тому, що в каналізації вода рухається самопливом, а не направляється до потрібної точки шляхом створення штучного тиску. Таким чином, виявляємо наступні вимоги до каналізаційних труб. Вони повинні бути гладкими зсередини, щоб не утворювався осад. Для забезпечення самопливу води каналізаційні труби необхідно встановити під певним кутом. Труби повинні бути стійкі до перепаду температур між гарячою і холодною водою. Внутрішнє оздоблення будинку повинне проводитися при неухильному дотриманні цих правил.
При будівництві багатоквартирних будинків задається сама нижня точка всієї каналізації, де внутрішня система вводиться в загальний каналізаційний стояк. Найчастіше вона знаходиться вище плити перекриття на кілька сантиметрів. Після заливки бетонної стяжки і завершення настилу підлогових покриттів ця точка виявляється нижче рівня готової підлоги на 1-2 сантиметри.
Вирішити цю задачу потрібно одним способом. Нижній кінець труби прив'язується до точки вводу в загальний стояк. Потім протилежний кінець піднімається на потрібну висоту. Тепер треба визначити на яку точно висоту треба підняти верхній кінець для роботи системи належним чином. Оптимальний ухил труб діаметром 4-5 см. становить 3%, а для каналізаційних труб діаметром 8-10 см. буде 2%. Таким чином, для вузьких труб цей ухил становить 3 см. на кожен метр, а для більш широких - 2 см. на метр.
Суворо дотримуватися ухили важливо не тільки заради забезпечення стоку. Причина в тому, що каналізаційні стоки не дуже чисті. Породжується безліч відходів внаслідок побуту і життєдіяльності людини. Все це утилізується через каналізацію. Звичайне миття посуду викидає в каналізаційну систему певну кількість жиру і залишки їжі. Це все залишається на стінках труби, створюючи липкий наліт. Відбувається поступове заростання та зменшення внутрішнього діаметру труб, що і призводить до засмічування.
Для того щоб запобігти заростанню, використовують ефект самоочищення труб, який полягає в тому, щоб вода в трубі рухалася з певною швидкістю і при певному нахилі, не дозволяючи накопичуватися відходам. Згадані ухили забезпечують оптимальну ступінь наповнення і швидкість для самоочищення труб. При збільшенні кута швидкість руху рідини підвищується, а ступінь наповнення зменшується. Якщо зменшити кут то відбувається зворотне. Ефективність самоочищення в обох випадках значно зменшується.
З цієї причини в квартирі використовують тільки два способи установки труб. Під ухилом 2-3% і під кутом 90% до підлоги. Останній варіант необхідний, коли ухил труби виводиться на недостатню висоту в точці підключення. У цьому випадку необхідно підняти цю точку вище. Оскільки в квартирі сантехнічних приладів кілька, система каналізації розгалужується. У цьому випадку необхідно створити систему, при якій кожна гілка буде відповідати вищевказаними параметрами ухилу.
