Курс валют знову змусив багатьох хапатися: чи за гаманець, чи за валідол. Бо після двох тижнів затишшя, коли Нацбанк домовився з банкірами тримати курс гривні не вище 13-ти за долар, минулого понеділка на міжбанку він знову рвонув - до 15-ти. Хоч об'єктивних причин для такого ривка немає, хором кажуть експерти. Крім, двох очевидних - війна і спекуляція.
На початку минулого тижня країну охопила фінансова паніка: курс стрибнув на 30% і дотяг до 15 гривень за долар. Час йшов на години, банківська система ризикувала впасти і тому змушено перейшла на ручне керування. Нацбанк жорстко натягнув віжжі і обмежив купівлю валюти вп'ятеро – до еквіваленту 3 тис. грн в один день. Готівка в обмінниках зникла.
Наступного дня вже президент Петро Порошенко зібрав банкірів та найбільших бізнесменів і, кажуть, звучно ударив кулаком по столу. Що казав - не переказують. Учасники зустрічі тікали від телекамер, але спекуляції припинилися і курс "замерз" на рівні 12 гривень 95 копійок. У банків-спекулянтів "полетіли голови", першим став "Грін Банк". Його ліцензію скасували взагалі - таке собі суворе попередження іншим.
"У випадку, якщо будуть продовжуватися такі речі, то як банки, так і клієнти, які будуть зривати валютний курс, отримають достатньо серйозну оцінку, я думаю, як з боку влади правоохоронної, так і з боку уряду та Національного банку також", - запевнив міністр фінансів Олександр Шлапак.
Тепер держава триматиме курс усіма руками. Хоча можливостей замало – впродовж бойових дій люди забрали з банківської системи третину валюти – 7 млрд доларів із 23-х. Не набагато краща ситуація з гривневими вкладами, тому фінансова система – "знекровлена". Щоб її наповнити грошима, столичний монетний двір друкуватиме гривні більше. Говорять про різні суми: від семи до 15 мільярдів. Та головні виклики ще попереду.
Війна не просто "вимиває" капітали з України та відлякує інвесторів. Терористи знищили гігантський шматок економіки - фізично. Зруйновані заводи й фабрики, підірвані мости й залізниці, пограбовані банки та малий і середній бізнес. Тож чимало з українців уже в найближчому майбутньому радітимуть навіть тонкому гаманцю. Експерти прогнозують, що безробіття до кінця року може сягнути 10 відсотків, а на Південному Сході – вдвічі більше – до 25%.
Сьогодні в українських супермаркетах немає ажіотажу. Але тільки тому, що власники великих мереж заздалегідь скоротили свої витрати і поки що в змозі продавати харчі за звичними цінами. Скільки протримаються – невідомо. Експерти стверджують, що ціни на продукти харчування до кінця року зростуть у середньому на 20%. Але відчують це українці по-різному: залежно від того, на який сегмент товарів і послуг зорієнтовані.
Прогнозують зростання й ціни на послуги, в тому числі й житлово-комунальні. Тут основою підвищення буде вартість палива.
Утім, є й добрі новини. Природа і нові аграрні технології забезпечили Україні повну продовольчу безпеку. Врожаї цієї осені – рекордні і можуть сягнути 64-65 млн тонн. Україна не просто з хлібом, але й залишається одним зі світових лідерів експорту зерна. Однак на наступний рік курс долара вдарить і по цій галузі, адже вартість паливно-мастильних матеріалів, добрив, насіння тощо пов'язана з курсом долара.
І біда в тому, що суперурожай обвалив ціни на світовому рівні. Очікуваних прибутків не буде. Єдина надія, що збіжжя є куди продати. Європа відкрила нам свій ринок в односторонньому порядку. Подальший вихід із кризи має тільки три складові - зона вільної торгівлі з Євросоюзом, негайні економічні та соціальні реформи, що зроблять нас привабливими для інвесторів, і гроші від західних кредиторів.
Уже у вівторок будемо бачити, наскільки ефективні дії уряду та Національного банку. Це нам покажуть цінники на обмінках.
