Сьогодні ніч, коли небо відкривається.
Водохресний Святвечір або Голодна кутя – це вечір-приготування перед великим православним святом, яке називається Богоявлення Господнє Хрещення.
Це свято православної церкви, належить до числа дванадесятих. В цей день згадується хрещення Ісуса Христа Іоанном Предтечею (Хрестителем) в річці Йордан.
Віруючі в цей день постять до освячення води. Дозволяються тільки страви з варених круп: кутю, овочеві млинці, медові оладки, сочні з ягодами.
У храмах звершуються особливі молитви про дарування воді благодатної сили, після чого священик тричі занурює у воду хрест. Велике освячення води відбувається як у Водохресний святвечір, так і в саме Хрещення, тобто 18 і 19 січня. Хрещенська вода називається Великою агиасмою (святинею).
У Водохресний святвечір навіть звичайна вода має особливу силу. У ніч на Хрещення сам Ісус Христос купається в річці, ознакою чого є коливання води. Вода, взята з ополонки у Водохресний святвечір, вважається цілющою.
Вважалося, що під Водохреща сніг набуває особливі властивості, тому його намагалися збирати і використовувати в різних цілях. Жінки знали, що тільки водохресний сніг здатний вибілити будь-яку полотнину. Вірили також, що сніг, зібраний у водохресний святвечір, може зцілювати недуги, а якщо вимитися в лазні водою, натопленій з такого снігу, можна надовго зберегти красу.
Водохресний Святвечір – останній і особливо сприятливий день святочних ворожінь. Правда, офіційна релігія ворожіння не схвалює, але навіть суворі заборони не змогли викорінити тягу людей до підглядання за своїм власним майбутнім.
У Водохресний святвечір прийнято пекти пироги, а вночі, виходячи з ними на вулицю, кликати судженого. У цей вечір дівчата ворожили: якщо, виходячи на вулицю, зустрічали хлопця, це вважалося добре, а старого – погано. Ім'я судженого дівчата дізнавалися, питаючи його у перехожого.
Знаменитий водохресний звичай – кидання черевичка. Дівчата на вулиці кидали черевичок з лівої ноги, а потім за напрямом носка визначали, звідки прийде суджений.
У фольклорі прикмети та повір'я, пов'язані з Хрещенням корінням йдуть як християнські, так і в язичницькі часи.
Після богослужіння люди прагнули першими повернутися додому, тоді врожай вони також повинні були отримати першими.
В цілях захисту свого житла від всякої нечисті, крейдою малювали над усіма дверима і віконними рамами хрестики. Забув поставити у Водохресний святвечір хрест над дверима – чекай біди.
Для молодих пар вирішувати питання пов'язані з підготовкою до весілля в цей день, також вважається доброю прикметою: «Хрещенське рукобитье – до щасливої сім'ї».
