Bitcoin та Blockchain: що це таке і як працює в Україні та світі

Bitcoin та Blockchain: що це таке і як працює в Україні та світі
Про Bitcoin і технологію Blockchain чули навіть ті, хто ніколи не користувався криптовалютами та не розуміє, що таке mining. Швидке зростання популярності та курсу віртуальних грошей, а надто з початку 2017 року, зробило їх трендовою темою.
Утім, далеко не всі можуть чітко уявити, у чому головні переваги цифрової валюти, як вона працює та які перспективи в нової ланцюгової системи зберігання даних та грошових переказів.
Окрім того, в Україні і багатьох країнах світу відсутній законодавчий статус криптовалюти, а більшість пояснень у відкритому доступі переобтяжені технічною інформацією.
До вашоъ уваги пояснення ростими словами, що це таке і за якими принципами працює «криптовалюта», «біткоіни», «майнінги» та «блокчейни».

Що таке Bitcoin

Bitcoin — це, власне, перша і найвідоміша з безлічі інших віртуальних валют. Головна її перевага — неможливість підробки, позаяк одна «монета» (англійською «coin» — монета) — це набір даних, ретельно захищений від злому і копіювання за допомогою різних криптографічних (шифрувальних) методів захисту. Тому біткоін називають криптовалютою.
З’явилася вона у 2009 році, творцем уважається Сатоші Накамото (Satoshi Nakamoto) — на його честь назвали мінімальну частину біткоіна, яку можливо передати, — 0,00000001 або 10−8 BTC.
Наразі достеменно невідомо, хто ховається за цим псевдонімом, одна це людина чи група анонімів. У травні 2016 року австралієць Крейг Райт заявив, що саме він є творцем біткоінів, та пообіцяв оприлюднити докази «найближчим часом». Однак за кілька днів відмовився від своїх слів — мовляв, йому «не стане мужності розпрощатися з анонімністю».
Головна ідея біткоіна — створення валюти, яка працюватиме прозоро, вільно поширюватиметься і не знеціниться. На відміну від звичних грошових одиниць, нині жодна держава не може контролювати, додатково «надрукувати» або знецінити біткоіни.
Таким чином ця криптовалюта має надійний захист від підробки, нею можна миттєво розрахуватися будь-де у світі за наявності підключення до інтернету. Водночас переказ відбувається анонімно і без стягнення комісії банком.
Біткоін нерідко порівнюють з євро або доларом, однак влучнішим було б порівняння із золотом або сріблом, оскільки властивості біткоіна в дечому подібні до властивостей дорогоцінних металів.
Кількість криптовалюти обмежена — загалом випустити або видобути можливо 21 мільйон біткоінів, заразом у світі на сьогодні уже існує близько 16,5 мільйонів.
Завдяки цим особливостям ціна біткоіна зростає, особливо стрімке зростання криптовалюта демонструє з початку 2017 року. Уперше біткоінами розплатилися 22 травня 2010 року: у Флориді програміст Ласло Ханеч купив дві піци за 10 тисяч біткоінів. Тоді 1 біткоін коштував менше цента. Уже на початку 2013-го вартість виросла до 13,4 доларів, на початку 2017-го — до 1000, у кінці травня — до 2516, а 13 серпня курс біткоіна встановив новий історичний максимум. Нині це була б найдорожча піца у світі вартістю в 41,9 мільйонів доларів.
Окрім біткоіна, існує безліч інших цифрових валют, які відрізняються за способом криптографії, тобто власного унікального шифрування даних. Найпопулярніші з них — Ethereum вартістю близько 300, Dash — близько 200, Bitcoin Cash — близько 300, Litecoin — близько 45 доларів США.
Поза тим, 30 травня 2016 року з’явилася перша українська криптовалюта — Карбованець (Ukrainian Karbowanec або KRB). На момент публікації матеріалу його вартість становила 2,7 гривні. А судячи зі специфікації, інтерес до карбованця є.

Mining — «цифрова копальня»

Механізм створення біткоіна справді можна порівняти з видобуванням золота, яким підкріплені нинішні грошові валюти. Для зростання вартості банкнот необхідно було постійно нарощувати виробничі потужності з видобутку золота. Головною ж особливістю створення біткоіна є постійне ускладнення алгоритму розрахунків, тобто кожна нова «монета» видобувається з витратою більшого часу і ресурсів.
Якщо для створеннях перших біткоінів достатньо було звичайного комп’ютера, надалі постійно зростала необхідність збільшити потужність системи за рахунок коштовного комп’ютерного устаткування. Саме тому процес отримав назву «майнінг» (англійською «mining» — видобуток корисних копалин), а програмістів-добувачів стали називати «майнерами».
Так само, як шахтарі отримують зарплатню за видобуток золота, за видобуток біткоінів програмісти отримують нагороду — у вигляді тих же біткоінів.
Приблизно з 2013 року майнінг без спеціалізованих процесорів став нерентабельним: вартість споживаної електроенергії перевищила середній прибуток. Відтак додаткове навантаження лягло на графічні процесори (відеокарти) які, через підвищення попиту, поступово перетворилися на дефіцитний товар у магазинах.
Також з’являються чутки про «фабрики біткоінів» — безлюдні підприємства, на яких «працюють» тисячі надпотужних процесорів, що приносять місячний дохід у більш ніж мільйон доларів.
Початкова винагорода за «видобування» у 2009 році становила 50 біткоінів. Але вона запрограмована зменшуватися вдвічі приблизно раз на 4 роки, таким чином, після другого зменшення в липні 2016-го, розмір винагороди наразі становить 12,5 біткоінів.
При збереженні таких темпів у 2031 році її розмір складатиме менше одного біткоіну, тому передбачається, що поступово основним джерелом заробітку стануть комісійні збори. А у 2140 році, коли кількість «цифрової руди» сягне 21 мільйона, винагорода впаде до тієї самої мінімальної одиниці — «сатоші», відтак видобуток стане абсолютно нерентабельним.

Blockchain — інноваційна «книга обліку»

Поява і стрімке зростання популярності біткоіна сприяли й розповсюдженню технології, на якій, власне, побудована та функціонує система криптовалюти. Спосіб зберігання даних або цифровий реєстр будь-яких операцій, упорядкованих у блоки за ланцюговим принципом, отримав назву Blockchain (англійською «block» — блок, «chain» — ланцюг).
Поняття «блокчейн» упроваджене тим самим анонімним Сатоші Накамото у 2008 році, а рік по тому ним же реалізована відповідна технологія в рамках цифрової валюти — біткоіна. Це стало першим успішним практичним вирішенням давньої інформаційної проблеми: як забезпечити довіру між сторонами до отриманої інформації без залучення зовнішніх гарантів — банків, посередників тощо.
Якщо простіше — це спосіб для окремої групи людей самостійно керувати своєрідною віртуальною «книгою обліку», і будувати відносини на взаємній довірі (приміром, відкритої інформації про стан рахунку), а не довіряти управління своїми грошима іншим.
А тепер уявіть, що один аркуш такої книги — це блок, а сама книга — ланцюжок аркушів-блоків: приблизно так і виглядає технологія «блокчейн». Нові блоки завжди додаються виключно в кінець ланцюжка. Отже, кожен наступний блок залежить від попереднього.
Саме завдяки технології «блокчейну» забезпечуються основні принципи біткоіна:
►прозорість — усі учасники групи мають доступ до такої «книги», занотовують дані всіх грошових переказів, що відбувається всередині системи. Це дає можливість кожному учасникові в будь-який момент подивитися, які операції здійснювалися з моменту першого запису і до сьогодні;
►анонімність — жоден з учасників групи не знає особистості інших, оскільки навіть під час переказу коштів бачить лише запис у вигляді набору цифр і букв;
►децентралізація — така «книга обліку» зберігається не в якомусь певному місці в єдиному екземплярі, а у вигляді копії у кожного користувача, який підключився до системи. Зруйнувати систему можна лише за допомогою відключення всіх її анонімних учасників, які перебувають у різних частинах світу, тому знищити базу даних практично неможливо.
►швидкість — переказ криптовалюти за допомогою системи відбувається досить швидко, після підтвердження операції її неможливо скасувати та повернути переказ;
►захищеність — через певний час на такому аркуші закінчується місце для записів. Тоді його «опечатують» унікальним зашифрованим кодом, погодженим усіма учасниками. Відтак записи на такому аркуші можна лише передивлятися, але не змінювати.
►гарантія — оскільки кожна наступна сторінка-блок залежить від попередньої, якщо хтось захоче змінити дані вже «опечатаної» сторінки, йому також доведеться змінити зміст і шифр усіх наступних сторінок. А здійснити це самотужки, ураховуючи зростаючу складність обчислення кожного наступного коду, просто неможливо.
Вираховувати код шифрування для заповненого блоку-сторінки розпочинають усі учасники, і перший, кому це вдається, отримує винагороду за свої зусилля у вигляді біткоінів. Таким чином і відбувається процес видобування криптовалюти — «майнінг». А прагнення якомога швидше вирахувати код, який постійно ускладнюється з кожною наступною сторінкою, власне, і стимулює «гонку технологій» та збільшення потужностей для отримання прибутку від видобування.
Єдиною «ахілесовою п’ятою» технології блокчейн уважається так звана «атака 51%»: коли більшість користувачів погодяться змінити дані і збудувати довший паралельний ланцюжок, нові записи якого автоматично будуть визнані вірними. У такому разі протокол навмисно перестане працювати, позаяк система побудована на припущенні, що більшість учасників видобуває біткоіни в чесній конкуренції.

Статус Bitcoin у світі та Україні

Ураховуючи «незалежність» біткоіну від світових фінансових систем, ставлення до нього неоднозначне, а в багатьох країнах статус криптовалюти досі не визначений. Біткоін кваліфікують як віртуальну валюту, грошовий сурогат, нематеріальну цінність, віртуальний товар тощо.
Наприклад, в Японії біткоін є законним платіжним засобом з податком на його купівлю. У Китаї біткоін уважається віртуальним товаром, а не валютою, операції з біткоінами заборонені для банків, але дозволені для фізичних осіб. В Австралії біткоін розглядається як власність, а транзакції з ним — як бартер.
Навіть в одній країні різні державні установи, міністерства, суди можуть ставитися до криптовалюти по-різному. Приміром, у США біткоіни вважають лише віртуальною валютою, а ставлення до криптовалюти залежить від штату. У той же час Комісія з цінних паперів і бірж США двічі відмовилася допускати біткоіни на біржу.
У лютому 2017 року в Австрії відкрився перший у світі біткіон-банк, де встановлені спеціальні банкомати, які дозволяють обмінювати криптовалюту на євро і навпаки. Подібні банкомати існують і в Азії, наприклад, у Сінгапурі.
Щодо нашої держави, то за словами заступника глави Національного банку України Олега Чурія, криптовалюта біткоін наразі не має в Україні визначеного правового статусу. Це ускладнюється відсутністю консолідованого підходу до класифікації біткоіну та регулювання операцій з ним у світі. Утім, для вирішення цього питання Нацбанк «започаткував діалог» із Кабміном та рядом інших держустанов. Обговорювати криптовалюту планують на найближчому засіданні Ради з фінансової стабільності до кінця серпня.
Водночас у травні цього року в Україні відкрили перший bitcoin-автомат. Автомат цифрової валюти розташований в одному з торговельних центрів Одеси і підтримує операції в обох напрямках: біткоін можна придбати за гривні, а також можна продати і отримати гривні на руки.
Українські чиновники вже розглядають криптовалюту, як інвестиційний актив. Наприклад, депутат від БПП Олександр Урбанський і його брат — глава Одеської облради Анатолій Урбанський — придбали біткоінів на 73 мільйони гривень, що зазначено в їхніх деклараціях.
Активізували діяльність у сфері криптовалют і правоохоронці — протягом останніх місяців відбулося кілька гучних затримань. Зокрема в інституті Патона в Києві виявили «ферму» з 200 комп’ютерами для генерування біткіонів. «Майнерам» інкримінують незаконне підключення до електромереж, фіктивне підприємництво, ухилення від сплати податків. Таким чином, незважаючи на відсутність чіткої регулятивної політики, уже окреслюються певні «червоні лінії» для українських видобувачів криптовалюти.
Джерело: Hromadske.

Система Orphus
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гость, не могут оставлять комментарии в данной новости.