Мабуть, кожен в Україні стикався з сусідами, що не дотримуються режиму тиші, не повідомляють про ремонт, гучно й довго свердлять стіни. Журнал «Хмарочос» розібрався, як ці проблеми вирішують в інших країнах.
Викладачка соціології Українського Католицького університету та магістр політології університету Сан-Дієго Галина Герасим стикнулася з типовою проблемою українських багатоквартирних будинків – сусіди без попередження почали ремонт й заважають усім мешканцям навколо. До того ж, просвердлили дірку у стелі квартири Галини.
На думку Герасим, подібні проблеми викликані низькою культурою добросусідства й відчуттям безкарності порушників, які знають, що можуть робити, що завгодно, не зважаючи на інших.
Правова держава
У Сполучених Штатах, де Галина навчалася два роки, така ситуація навряд чи трапилася б. Попри те, що в країні немає федерального закону щодо проведення ремонтів у помешканнях, кожне місто вирішує це питання по-своєму. Перше, що необхідно знати будь-кому, хто вирішить придбати або орендувати квартиру в Сполучених Штатах, – у вас буде мало можливостей щось відремонтувати власноруч. Навіть для найменших втручань у квартирі, зазвичай, буде потрібна допомога спеціаліста з ліцензією, який працює за графіком робочого дня. Це унеможливлює проведення ремонтних робіт увечері, або рано вранці. У Нью-Йорку години, коли можна гучно ремонтувати будівлю, встановлюються кожним житловим департаментом, який видає на це спеціальні дозволи. Переважно будь-які необхідні роботи відбуваються за посередництвом спеціальної людини — житлового супервайзера, який може найняти усіх спеціалістів. Якщо ви орендуєте квартиру, у багатьох випадках навіть вбитий цвях потребує дозволу лендлорда (власника нерухомості).
У багатоквартирних будинках є кооперативи, де мешканці домовляються щодо урегулювання можливого шуму. Якщо внутрішні правила порушуються, сусіди мають право викликати поліцію та звернутися до суду. Можливе навіть виселення, якщо воно передбачене контрактом з кооперативом.
Стосунки винаймач-орендодавець теж регулюються. В Каліфорнії договір про оренду може складатися зі ста сторінок, з повним переліком, що і хто повинен ремонтувати, та повними правилами оренди квартири чи будинку, що базуються на цивільному кодексі цього штату.
У деяких будинках питання шуму, ремонтів та суперечок вирішується на засіданнях сусідів (neighborhoods). У багатших кварталах поведінка жителів регламентується доволі жорстко, у бідніших – сусідам можна робити ремонт скільки завгодно довго. Цим користуються закордонні інвестори, наприклад, з Китаю, які скуповують дешеву нерухомість, та проводять масштабну реновацію будинків.
Чемне співіснування
У Німеччині діє інша система. Кожне місто встановлює Ruhezeiten — час тиші, коли сусіди не мають права перевищувати допустиму гучність. Зазвичай це періоди з 22:00 до 7:00 та обідні години з 13:00 до 15:00. В суботу цей час може розпочатися вже о 19:00. У неділю та свята – весь день.
Втім, якщо ви тільки в’їхали до житла, часто серед мешканців поширене правило, що новачки близько тижня можуть пошуміти. Переважно, це залежить від будинку та його жителів, які формують внутрішні правила поведінки. В деяких випадках навіть пральною машинкою не можна користуватися у Ruhezeiten, якщо її роботу чути через стіни.
Але за межами «часу тиші», ваш сусід може робити все, що завгодно: гучно грати на гітарі, працювати з перфоратором, – ніхто не заборонить проводити ремонт або займатися творчістю. Врегульовує це питання лише політика добросусідства – якщо ти не хочеш, щоб тобі заважали, не заважай іншим.
І це правило працює. За словами журналіста Deutsche Welle Олександра Голубова, який декілька років прожив у Бонні, він жодного разу не був у конфліктних ситуаціях з сусідами через гучний ремонт. Не змогли нічого подібного згадати і його колеги. Олександр розповідає, що чемне проживання для німців – це норма, яка релевантна для всіх федеральних земель.
Навіть у будинках з великою кількістю орендованого житла конфлікти є рідкістю. Кожен власник нерухомості ретельно перевіряє потенційних мешканців, а всі форс-мажори прописані у договорі. При цьому, навіть через шум розірвати контракт буде надзвичайно складно. Система працює на боці винаймачів, тому є лише декілька достатніх для виселення причин, серед них найважливіша — невиплата орендної плати.
Якщо сусіди поводять себе гучно, та не реагують на зауваження, потрібно викликати поліцію. Якщо це не допомагає, у випадку оренди квартири, за законом ви маєте право на зниження плати за житло. Це мотивує власника будинку сприяти вирішенню проблеми. Якщо ж і це не допомогло, потрібно звертатися до адвоката. На цей випадок є спеціальна юридична страховка, яка сплачує витрати на судовий процес.
Штрафи
Схожі зміни до законодавства два роки тому внесли чиновники Московської Думи. Тепер у Москві законно займатися гучним ремонтом можна лише з 9:00 до 19:00 з понеділка по суботу. У неділю та на свята, як й у Німеччині – не можна. Режим тиші діє в обід з 13:00 до 15:00. У випадку, якщо закон порушується, з винуватця стягується штраф розміром близько двох тисяч рублів для фізичних осіб, та від 40 тисяч для юридичних.
До змін у Москві діяв схожий з українським не надто унормований закон, який все ще залишається чинним на федеральному рівні. Години тиші для міста вибирали самі жителі голосуванням на муніципальному сайті, що, загалом, легітимізувало зміни до законодавства та дозволило заручитися підтримкою містян.
На думку Івана Вербицького, аналітика центру CEDOS у сфері розвитку міст, найголовніше, чого потрібно дотримуватися вдома — це норми шуму в межах часу визначеного законом України — до 23:00. Все інше залежатиме від домовленостей між жителями будинку. Втім, навіть якщо мешканці цього не зроблять — бажано повідомляти сусідів про ремонтні роботи та перепросити за незручності. Для цього мають бути дошки оголошень, або групи у соціальних мережах. Найкращий час для гучних робіт — з 12:00 до 21:00. Якщо поряд живуть малі діти, потрібно окремо домовлятися про бажані години роботи.
Питання добросусідства у багатоквартирних будинках є надзвичайно важливим для комфортного проживання. І в багатьох країнах це питання вже регулюється на законодавчому рівні. Який шлях обирати нам – питання відкрите. Проте ясно одне – проблему треба вирішувати.
