У нашому суспільстві досі актуальне негативне ставлення до старіння, і різні індустрії старанно підтримують всілякі міфи про жахи старосі. Пропонуємо уважніше придивитися до деструктивних і часто помилкових переконань, які заважають нам адекватно ставитися до віку.
Міф 1: Усі старі люди однакові, і вони буквально розвалюються на частини.
З віком ми стаємо все більш несхожими один на одного. Всі старіють по-різному. Це особливо помітно на зустрічах випускників: деякі однокласники майже не змінилися, а інших не впізнати. Ми зустрічаємо літніх людей з палаючими очима і слабкими м'язами, або, навпаки, зі скрипучими суглобами і гострим розумом.
Людський організм змінюється під впливом комплексу унікальних генетичних особливостей, навколишнього середовища і рішень, які ми приймаємо. Ці рішення можуть прискорити або сповільнити фізичні зміни. Наприклад, куріння прискорює старіння легенів, серця, судин і збільшує ризик виникнення раку.
Сьогодні ми не просто старіємо довше, ми старіємо краще. Ми більше не розвалюємося на частини. Багаторічні дослідження в США, Швеції та інших країнах, показали, що стан здоров'я у літніх людей поліпшується: 75-річний чоловік у 1990 році – це біологічний аналог 65-річного людини в 1960 році.
Міф 2: З віком ми стаємо більш забудькуватими і впадаємо в маразм.
Усі ми турбуємося про пам'яті, і з часом це занепокоєння підсилюється. Ми віримо в міф про те, що старий чоловік стає все більш забудькуватим і впадає в дитинство. До того ж сучасне суспільство не прощає помилок, і ми заражаемся цієї соціальної нетерпимістю. Якщо ми забуваємо, куди поділи ключі, то відразу думаємо: «Невже це Альцгеймер?».
Невелика забудькуватість нормальна, а серйозні проблеми з пам'яттю говорять про хворобу, а не про старінні. Більш ніж у половини людей старше 85 років когнітивна функція у нормі. А у решти проблеми з пам'яттю і сприйняттям викликані різними захворюваннями, а не старінням.
Міф 3: Здатність до навчання і креативність зменшуються з віком
Цей шкідливий міф пов'язаний з попереднім.
Думати, що з віком люди гірше сприймають нове і втрачають творчі здібності – невірно, песимістично і потенційно небезпечно. Творчі та активні проекти необхідні для правильного старіння і довголіття.
Креативність – це активна частина уяви. Вона передбачає дію, участь і застосування здібностей. Жоден з цих компонентів не втрачається в процесі нормального старіння. Елементи креативності змінюються протягом життя, але ці зміни збагачують, а не пригнічують творчі здібності.
Здатність до навчання в похилому віці залежить від інтересів, активності, мотивації і здоров'я. Важливо розвивати допитливість в юному віці, і потім підтримувати її, набувати нові інтереси. Іноді це непросто через відсутність адекватного освіти та інших ресурсів, а вік тут точно ні при чому.
