Як і чому банки перевіряють і блокують гроші українців: нові історії

Українські фінустанови знову лихоманить від перевірок Нацбанку. За останній рік чиновники менше цікавляться якістю кредитного портфеля і достатністю капіталів банків, тепер їм важливий фінансовий моніторинг.
Вони вимагають, щоб банківські структури краще вивчали своїх клієнтів і більше знали про них і їх цілі.
У вивченні банками своїх клієнтов немає нічого поганого: на світовому фінансовому ринку давно впровадили принцип «знай свого клієнта», і не перший рік за ним працюють. В першу чергу, він розрахований на розшук злочинних або терористичних грошей, і попутно фінансисти допомагають податківцям боротися з мінімізацією податків і ухильниками, – пише UBR.ua.
В Україні ж фінансовий моніторинг почали впроваджувати відносно недавно. Правила його проведення постійно дописують і коригуються. При цьому до них, як і раніше, залишається чимало питань. Залишаються вони навіть після семінарів, письмових роз'яснень і санкцій регулятора, які він застосовує за результатами своїх ревізій.
До речі, санкції центробанк застосовує досить жваво: НБУ уточнив UBR.ua, що по перевіркам 33 банків було виставлено штрафів на загальну суму 40,4 млн грн. Левова частина цієї суми – 37,5 млн грн – була нарахована за ризикову діяльність по 9 фактів.
За підсумками цих інспекцій багатьом банкам довелося зробити для себе непростий вибір: або стати причепою, який мордує кожного клієнта анкетами і запитами на надання підтверджуючих документів, або регулярно платити штрафи регулятору. Більшість фінансистів йде по першому шляху, і переводять людей і підприємства нової бюрократичної навантаженням. А хтось іде далі – просто виставляє клієнтів з банків.
Щоб зрозуміти, що відбувається і з банками, і з їх клієнтами, UBR.ua зібрав найцікавіші історії, що виникають за результатами впровадження Нацбанком принципів фінансового моніторингу та проведення перевірок з цього приводу.

Чи не діляться списками
Однією з найбільш поширених проблем в ході інспекцій НБУ став моніторинг фінансових операцій публічних осіб (народних депутатів, керівників держадміністрацій, міністерств, суддів та ін.) і їх близьких. Про це говорять і в центробанку, і визнають самі банкіри. Але якщо чиновники запевняють, що в фінустановах просто немає належного контролю: чи то через банальне нехлюйство, то чи через небажання турбувати шановних клієнтів, то в банках підкреслюють, що у них просто недостатньо інформації.
А найголовніше – в Нацбанку все потрібні відомості є, але там категорично відмовляються ними ділитися. Навіщо? Щоб висунути побільше звинувачень у бездіяльності та нарахувати більше штрафів.
«Нацбанк в результаті перевірок банків, а також окремих проектів з вивчення суспільних діячів, пов'язаних з ними і близьких до них, сформував для себе реєстр. До комерційних банків він не доводився, але є базою для звірки з клієнтами банку. Результат даної звірки – список, який послужить підставою для штрафу. Якщо на рівні держави повинна бути реалізована практика по виявленню і моніторингу громадських діячів і їх операцій, то чому реєстр не доводиться до банків?», – сказали в одному з банків.
Питання досить логічне, оскільки банки до кінця не знають, за невиконання чого згодом отримають штраф. Але перевіряючі з НБУ в ході ревізії зазвичай відповідають просто – «самі повинні знати». Їх влаштовує дитячий принцип – «піди туди не знаю куди, і принеси те, не знаю, що». Адже це привід або нарахувати банку штраф, або отримати від нього хабар за необхідну інформацію. Фінансисти запевняють, що інакше скласти іспит НБУ просто неможливо.
«Банки в рамках договірних відносин користуються реєстром KIS PEP (Відкритим реєстром національних громадських діячів України), в якому є приблизно 15 % з реєстру НБУ», – відзначають в банках.
Звичайно, на людях нацбанківці не визнають, що відмовляються від прозорості в цьому питанні, і все заради грошей. Прес-служба НБУ, наприклад, запевняє, що знає про проблему, і обіцяє їй дати раду.
«Питання створення бази публічних діячів важливий. Незалежна Асоціація банків України має проект, щодо створення такої бази. Національний банк підтримує Асоціацію в реалізації даного проекту», – запевнили там.
Чого в нацбанківській прес-службі не пояснюють, це як моніторити операції публічних осіб до створення бази даних та скільки штрафів за цей час буде виписано банкам. І ми навряд чи колись дізнаємося, скільки ревізори НБУ «продають» свій секретний реєстр банкам, які намагаються виконувати незрозумілі вимоги регулятора і працювати без штрафів.
Деякі банки в такій ситуації краще активніше мордувати клієнтів запитами на додаткові документи і блокуваннями рахунків. Всіх підряд, не тільки публічних осіб. І в цьому випадку страждають ні в чому не винні люди.

Новачків видворяють з банків
Справжньою проблемою після інспекцій НБУ стало відкриття рахунків новостворюваних компаній. Саме той малий і середній бізнес, який клянеться оберігати владу, часто не може відкрити рахунок в банку. Власників і головбухів нових підприємств з повним пакетом документів в руках стали стусанами виганяти з банків: коли не відкриває рахунків, їх заздалегідь звинувачують у відмиванні коштів.
Нацбанк не дивують такі історії. Однак він не робить з них ніяких практичних висновків.
«Випадки використання новостворених юридичних осіб для легалізації кримінальних доходів, зустрічаються досить часто зі зрозумілих причин. Операції новостворених підприємств відповідно до вимог закону є одним з ознак обов'язкового фінансового моніторингу. Одночасно, наявність тільки одного фактора, що підприємство є новоствореним, недостатньо для того, щоб стверджувати, що діяльність підприємства є підозрілою з точки зору фінансового моніторингу. В даному випадку банк повинен застосовувати ризик-орієнтований підхід. Повинні прийматися до уваги і інші фактори, зокрема наявність негативної репутації по засновникам/керівникам, фіксація за адресами масової реєстрації, формування статутного капіталу та ін.», – відзначили в прес-службі регулятора.
Але кажучи, як потрібно працювати, в Нацбанку нічого не повідомляють про контроль. В офіційному запиті прес-служба відмовилася відповісти на пряме запитання – які заходи будуть застосовуватися до банків, безпідставно відмовляють бізнесу у відкритті рахунків? Ймовірно, ніяких.

Не дають отримати кредит
Перегини банків за частиною фінансового моніторингу почали сковувати кредитування, про відродження якого любить на людях говорити керівництва Нацбанку. У ці моменти воно, правда, не говорить, що зробить, щоб воно не блокувалося через банального формалізму.
«Невелика фінансова компанія планує видати кредит своєму клієнтові-фізособі на покупку в'язального верстата для його дрібного бізнесу. Сума кредиту приблизно в два рази вище порога для обов'язкового фінмона. Кредит буде видаватися безготівковими банківським переказом на рахунок клієнта в банку. Банк при відкритті рахунку попередив, що для обов'язкового фінансового моніторингу операції з видачі кредиту вимагатиме від клієнта документи, що підтверджують його фінансовий стан і проведе власний аналіз можливості клієнта забезпечити обслуговування та повернення кредиту», – розповів банкір.
Чи зможе бізнесмен фактично отримати кредит, якщо банківським ризик-менеджерами не сподобаються його документи, – питання. Цілком можливий варіант з блокуванням видачі позики.