В Україні кількість пенсіонерів майже зрівнялася з кількістю працюючого населення

В Україні кількість пенсіонерів майже зрівнялася з кількістю працюючого населення
Пенсійна реформа почала працювати в Україні з жовтня 2017 р. За цей час з'явилося дуже багато як противників, так і прихильників пропонованих змін.

Чому пенсійну систему потрібно реформувати
В ООН вважають, що процес старіння людей став однією з найбільш значущих соціальних трансформацій ХХІ століття, який впливає на всі сфери соціального розвитку. Про це йдеться в дослідженні центру Разумкова. У регіональному розрізі найгірші демографічні прогнози ООН призводить для населення Європи. Очікується, що тут кількість літніх людей виросте з 17,6 % в 2015 р до 27,6 % в 2050 р. Саме тому Європу називають самим «постарілим» регіоном світу.
Головними причинами старіння населення називають зниження народжуваності, скорочення смертності та збільшення тривалості життя. Так, якщо в 1980 р в світі було близько 4,4 млрд населення з яких 383 млн становили літні люди, то в 2015 р на 7,3 млрд населення припадало 906 млн літніх людей. За прогнозами експертів, в 2050 року світова населення виросте до 9,7 млрд, а середня тривалість життя підніметься з 71,9 років до 76,9 років.
В Україні ситуація схожа. За останні десятиліття демографічна ситуація в країні значно погіршилася, а чисельність населення продовжує стрімко зменшуватися до сих пір. У 2015 році в Україні налічувалося 44,8 млн жителів, 22,6 % з яких складало населення віком від 60 років. Згідно з прогнозами, в 2050 року на 35,1 млн населення буде 31,5 % літніх людей, а на 2100 року в країні залишиться близько 26,4 млн людей і 28,7 % літніх.
Все це, за словами експертів, є головними факторами, через які пенсійні системи потребують негайних реформ.
«За оцінками міжнародних організацій, сьогодні основним фактором, який підштовхує до реформування пенсійних систем, є системний демографічна криза. Саме демографічні проблеми, старіння населення визначені в минулому році одним з десяти глобальних викликів, перед яким стоїть людство. Це стосується і України», – зазначає Ольга Піщуліна, провідний експерт соціальних і гендерних програм центру Разумкова.

Головні проблеми українського пенсійного фонду
Пенсійна система в Україні перебуває далеко не на найкращому рівні, і навіть після початку реформ залишає бажати кращого. Так, на думку міжнародних та вітчизняних експертів, які брали участь в дослідженні пенсійної реформи, однією з головних проблем в Україні є дефіцит пенсійного фонду. Про це заявила провідний експерт соціальних і гендерних програм центру Разумкова Ольга Піщуліна.
«Якщо говорити відповідно до критеріїв фінансової стійкості, пенсійна система України навряд чи може бути названа такої. Незважаючи на те, що витрати на фінансування пенсій становлять одну з найбільших статей на соціальний захист – це близько 65 %, проте, рівень пенсій наших громадян є одним з найнижчих в Європі. на думку і вітчизняних, і міжнародних експертів, однією з головних проблем в Україні, на яку звертають увагу, є дефіцит Пенсійного фонду», – повідомила Піщуліна.
Останнім часом дефіцит Пенсійного фонду в країні постійно зростає, хоча така проблема характерна не тільки для України, але і для країн Європейського Союзу. Правда, в Україні ця проблема, на думку експертів, з'явилася після зниження єдиного соціального внеску в 2016 р.
«Це ні для кого не відкриття, і до цього кроку ставлення неоднозначне. Ми дуже добре пам'ятаємо, як представники дрібного, середнього і великого бізнесу лобіювали таку ініціативу, і, з точки зору бізнесу, напевно цей крок був прийнятним. З точки зору широкої експертної громадськості як вітчизняних, так і міжнародних експертів, цей крок, м'яко кажучи, був непродуманий, в результаті він привів до дефіциту бюджету пенсійної системи», – говорить Піщуліна.
Експерти відзначають, що ще один важливий показник з точки зору оцінки ефективності пенсійної системи – це коефіцієнт заміщення. Адекватність пенсійної системи визначається рівнем співвідношення пенсій із заробітною платою, яку отримували громадяни в процесі трудової діяльності. Цей показник в Україні також негативний: так, коефіцієнт заміщення має становити мінімум 40 %, у нас же він в даний час тільки близько 37 %.
Крім того, на пенсійну систему впливають не тільки внутрішні, а й зовнішні чинники, тому що вона функціонує в макроекономічному середовищі, досягти прискорення розвитку якого так і не вдалося.
На думку експертів, вирішити пенсійну проблему в країні можна декількома способами:
- підвищенням страхового тарифу;
- зниженням розміру пенсій;
- зниженням кількості пенсіонерів.
У той же час, жоден з цих варіантів не може бути реалізований в країні.

Що таке другий рівень накопичувальної пенсійної системи і навіщо він потрібен
Суть другого рівня накопичувальної пенсійної системи (рівень перший, нагадаємо – солідарна система накопичення пенсій – ред.) Полягає в тому, що кожен українець із зарплати буде відраховувати певну суму на державний рахунок, з якого потім буде отримувати додаткову пенсію.
За збереження грошей на цих рахунках має відповідати держава. А все пенсійні фонди, які будуть брати участь в системі, повинні бути учасниками Фонду гарантування вкладів фізосіб.
В Україні є як прихильники, так і противники негайного введення другого рівня пенсійної системи. Наприклад, одним з противників став Міжнародний валютний фонд, зате підтримують ідею вітчизняні чиновники. Однак головний фактор, який заважає впровадженню такої ініціативи – відсутність державної відповідальності перед вкладниками.
«Визначальний фактор всього один – це відповідальність держави перед власними громадянами. Це гарантування державою збереження пенсійних внесків. Без такої відповідальності і гарантування – це приречене на провал», – говорить Олександр Коваль, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень.
На думку експерта, успіх функціонування системи другого рівня неможливий без повного гарантування державою збереження пенсійних накопичень, причому, з урахуванням інфляції.
Зате третій рівень пенсійної системи (добровільна недержавна система пенсійних накопичень – ред.) В країні функціонує відмінно ще з 2003 року, щоправда, у людей немає мотивації для того, щоб вкладати добровільні внески в пенсійні фонди, які допоможуть забезпечити їх старість. Але зараз в Україні цією можливістю користується менше мільйона громадян, тому що поточні потреби перекривають можливість збирати гроші.
«Ми прекрасно розуміємо, що будь-які накопичення в національній валюті, коли інфляція вимірюється двозначною цифрою – апріорі безглузді. Не треба намагатися поліпшити систему третього рівня. Вона працює, як працює, так, тліє собі. У нинішніх умовах сподіватися на якийсь ривок немає сенсу. Потрібно просто чекати, що зміниться економічна ситуація і добробут людей, і вони захочуть приєднатися до третього рівня», – резюмував Олександр Коваль.

Пенсійна реформа: що далі
Назвати пенсійну реформу провалом або досягненням досить важко. Експерти відзначають, що вона почала працювати тільки в жовтні, тому судити про підсумки поки що рано. Соціологи також пояснюють, що параметричні зміни приносять тільки короткочасний результат і не можуть вважатися повноцінною реформою.
На думку Лідії Ткаченко з інституту демографії НАН, реформи потрібно проводити не поступово, а одночасно.
«Усі реформи повинні бути гармонійними і відбуватися одночасно. Не можна так, що ми робимо одну реформу, потім другу і т.д. Реформи або роблять все відразу або не робляться взагалі», – вважає Ткаченко.
Відзначимо, в Пенсійному фонді днями розповіли про зростання середньої пенсії в Україні – так, в в листопаді в порівнянні з січнем 2017 року збільшився на 41,1 %, склавши, таким чином, 2447,95 грн.
А двома тижнями раніше міністр соціальної політики Андрій Рева заявив, що в Україні готують нові пенсійні зміни.
За словами міністра, важливим питанням є забезпечення пенсіями українців, які мають великий стаж роботи, але через економічну ситуацію протягом усього життя отримували низькі зарплати: «Це люди, які все життя тяжко працювали в колгоспах за "трудодні", ті хто працювали санітарками та фельдшерами, і інші, які працювали по 30 років і більше».
Рева заявив, що сьогодні розглядаються механізми для збільшення рівня пенсійного забезпечення таких громадян.
«Прийнята пенсійна реформа є першим кроком уряду на цьому шляху. Отримані в результаті детінізації ресурси можна було просто розділити між усіма без вирішення питань, які привели до проблем у пенсійній системі, але уряд пішов шляхом відновлення соціальної справедливості - пенсію мають право отримати ті, хто їх заробив», – зазначив міністр.

Система Orphus
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гость, не могут оставлять комментарии в данной новости.