Керамічні плитки виготовляють з суміші різних сортів глини і різних компонентів.
Їх класифікують на декілька груп:
- Одновипалювальна
- Двухвипалювальна
- Керамічний граніт
- Котто
- Клінкер
Розглянемо плитки подвійного і одинарного випалу.
Метод подвійного випалу де глиняну суміш після пресування і ліплення глазурують і ліплять знову називають бікоттура. Вона виробляється по одному з найстаріших методів, і використовується для облицювання стін усередині приміщень. За допомогою емалі кераміка отримує блиск і захист від проникнення вологи.
Характеристика: товщина тіла плитки в основному 5-7 міліметрів, по міцності вона поступається всім іншим. Показник водопоглинання для цієї плитки 10 відсотків. Для покриття використовують як глянсову і матову емаль.
Найбільш сучасним методом виготовлення плитки є монокоттура. Згідно технологічному процесу глиняну суміш спочатку пресують і підсушують, а потім вже наносять на поверхню глазур і обпалюють.
Така плитка використовується для укладання на підлогу і для облицювання стін.
Характеристика: як правило, монокоттура товстіше і міцніше попередньої, і тому більше важить. У деяких серіях коефіцієнт водопоглинання менше 3 %. Такі плити мають зносостійку емаль.
Окремий вид керамічної плитки одинарного випалення, яка по технології схожа з монокоттура, називають монопороза. Для виробництва монопорози використовують глину з високим вмістом карбонатів.
Характеристика: коефіцієнт водопоглинання до 15 %, міцність трохи менше монокоттури. Така плитка використовується тільки усередині приміщень.
