Власники малогабаритних квартир, побудованих в далеких 1970-х , в найближчому майбутньому можуть забути про масове переселення в новобудови . З інвестпроектів « хрущовки » перетворилися на хорошу тему для передвиборного піару.
У наступному році Мінрегіон планує запустити перший пілотний проект з реконструкції застарілого житлового фонду в Україні . Як не дивно , але Київ у списках потенційних претендентів на переселення відсутнвій, натомість, за словами глави профільного міністерства Геннадія Темника , брати участь у ньому будуть п'ять міст з різних регіонів країни: Чернівці , Тернопіль , Бердянськ (Запорізька обл.) , Нововолинськ (Волинська обл.) Та Жовква (Львівська обл.) .
Вибір міст експертів злегка дивує. «Швидше за все , за ініціативою Мінрегіону стоїть кілька великих будівельних компаній , яким цікаві конкретні землі в Бердянську чи Тернополі . Решта міст були названі для відводу очей. Своїми силами проекти з ліквідації старих кварталів держава просто не потягне , а для інвесторів ці населені пункти малоцікаві » , - вважає експерт ринку нерухомості Руслан Макаренко.
Технологія утилізації матеріалів «хрущовки » (руйнування , дроблення для використання при будівництві доріг та інше) призводить до подорожчання житла в новому будинку приблизно в 2,5 рази . Сумарна витрата знесення та розчищення території може скласти до 80 % вартості нового житла. Однак комерційного інвестора знесення хрущовок «за свій рахунок » зацікавить , тільки якщо в структурі витрат проекту він не перевищуватиме частку в 15-20 %. Старший консультант з нерухомості компанії «Канзас Сіті » Роман Вдовенко відзначає , що типовий український девелопер воліє не братися за проекти з рентабельністю нижче 50 %.
Падіння доходів українців і завмерлий попит на житло - ще один чинник, через який забудовники не поспішають вплутуватися в такі масштабні проекти. За інформацією Держстату , в першому півріччі поточного року на Україні введено в експлуатацію 3 679 000 кв. м житла , що на 13,3 % менше , ніж за аналогічний період 2012 року. З них у міських населених пунктах будівельники здали тільки 2 534 000 кв. м «квадратів ». А при таких показниках розвитку галузі , говорити про реальну зацікавленість комерційних забудовників проектами з масового знесення та реконструкції хрущовок не доводиться.
Крім того , якщо і знаходяться інвестори , готові заради привабливої земельної ділянки піти на значні витрати , то їх зупиняє норма закону , яка передбачає згоду 100 % мешканців на переселення з ветхого будинку. Що практично неможливо.
Як відзначають в Українській конфедерації будівельників , зараз розробляється законопроект про реконструкцію застарілого житлофонду , за яким для переселення цілого будинку буде достатньо згоди 70 % мешканців. Однак це справа не одного місяця.
На додаток до цього , щоб справа зрушила з мертвої точки , спочатку потрібно прийняти закон про державні гарантії власникам застарілого житлового фонду . Адже сьогодні законодавчо ніхто не гарантує , що мешканцям знесеної «хрущовки » дадуть квартири не те що в новобудові, а навіть у тому ж районі. Ще необхідно створити маневрений житловий фонд для « переселенців » , куди мешканців з хрущовок можна переселити на час, необхідний для будівництва нового будинку. За словами Романа Вдовенко , на сьогоднішній день його немає ні в одному місті України .
І головне: знайти інвесторів , згодних на урядову ціну новобудов. Приміром , у столиці це не більше 6 тис. грн. за готовий квадратний метр при нинішній мінімальній ціні житлових квадратів в столиці в 7 тис. грн. на етапі початку будівництва і 9,7 тис. грн. в момент здачі будинку в експлуатацію. «Швидше за все , в найближчі роки випадки знесення застарілого житлового фонду будуть одиничними і багато в чому залежать від ініціатив місцевої влади та їх здатності зацікавити інвестора в реалізації подібних проектів» , - прогнозує Роман Вдовенко . А поки мусуючи тему реконструкції застарілого житла , політики переслідують виключно власний інтерес. На цей піар цілком може клюнути частина 100 тис. вітчизняного електорату , що проживає в п'ятиповерхових будинках.
