Астрономам відомо, що на Марсі була волога. Є багато підтверджень цього: від пересохлих русел річок до наявності хімічних сполук, які не можуть утворюватися без води. Проте сучасний Марс — холодна пустеля. За 4,5 млрд років існування планети значна частина її води випарувалася в Космос, інша, як вважають, просочилася глибоко в товщі порід, а незначні рештки, що залишилися на поверхні чи поблизу неї, перебувають у замороженому стані. Сумна новина для тих, хто шукає марсіан, хоч би у вигляді бактерій, адже більшість біологів визнає, що необхідною умовою для життя є рідка вода.
Але цілком можливо, що Марс не зовсім сухий. За кілька останніх років вдалося зібрати свідчення, що іноді його поверхнею таки тече вода.
На поверхні Марса температура рідко підіймається вище за точку замерзання чистої води, але вченим відомо, що виявлені в реголіті (так званому марсіанському ґрунті, котрий є, по суті, шаром мінеральних уламків і пилу) хімічні речовини можуть мати ефект антифризу. Завдяки цьому ропа, у якій містяться такі речовини, здатна не замерзати й за нижчої температури, а це, своєю чергою, дає їй змогу залишатись у рідкому стані принаймні влітку. Літнє потемніння ППЛ, на думку вченого, якраз і показує потоки такої ропи. І навпаки, взимку струмені світлішають, бо вона знову замерзає. Наближене моделювання демонструє, що смуги збільшувались і зникали приблизно в тому темпі, який підтверджує цю гіпотезу.
