У планах розвитку Києва немає кардинального розширення його меж, але є збільшення кількості житла за рахунок зносу хрущовок. Цими об’єктами потрібно було займатися ще років сім-вісім тому, будинки вже давно вичерпали свій ресурс. На даний момент складено перелік першочергових кварталів, що підлягають реконструкції. На жаль, на законодавчому рівні є ряд нюансів, які заважають реалізувати ці програми.
Перший з них – відселення. Інвестор залишається один на один з конкретним мешканцем – з кожним потрібно домовитись. З реконструкціями спрацьовує економічний фактор – інвесторові невигідно займатися відселенням, в той час коли інші території не обтяжені. Є також юридичний момент, так як дуже складно відселити всі 100%. Жителі часто хочуть за свою квартиру дві або навіть чотири в обмін.
Має бути закон, який врегулює збільшення площ. Якщо виселяють люди будуть вимагати площі помітно більше – то інвестору це невигідно. На сьогодні законів прямої дії на відселення не існує. Однак якщо 70% мешканців будинку погоджуються на відселення, то до решти 30% цю процедуру, з моєї точки зору, потрібно буде робити примусово.
