У Києві журналістка вирішила здати на переробку сміття, яке нещодавно почала роздільно збирати.
Софія Пилипюк у матеріалі «Це ж сміття!»: як я сортувала відходи» дає новачкам своєрідну інструкцію із сортування та здачі твердих побутових відходів до столичних пунктів прийому вторсировини у журналі The Village Україна.
Більшість відповідей на питання щодо сортування ТПВ киянка отримала на сайті «Україна без сміття», де можна придбати й необхідні контейнери.
«Не все сміття підлягає переробці, приміром, у повторний обіг можна повернути папір: картон, офісний папір, газетно-журнальна продукція, зошити, альбоми, листівки, паперова упаковка тощо, але НЕ чеки, серветки, паперові стаканчики, забруднений пергамент, алюмінієві та консервні бляшанки, скляні пляшки з напоїв, ліків тощо, але НЕ жаростійке та ударостійке скло, кришталь, батарейки та лампочки, – пояснює Софія Пилипюк. – На міських пунктах прийому вторсировини також приймають чисту харчову фольгу, матраци, зношені шини».
Журналістка радить новачкам, сортуючи сміття, змивати залишки їжі з пакувальних матеріалів.
«У картонну коробку ми складаємо помитий пластик(перевірте, чи є код переробки у трикутнику на пластику), у шухляду – поліетиленові пакети, у торбу – папір і окремо – батарейки та лампочки, – розповідає Софія Пилипюк. – Спочатку багато пластику все одно за звичкою летіло у смітник, аби виправити ситуацію, наклеїли на смітник велику наліпку "Відсортуй"».
Відразу ущільнюйте сміття, аби воно займало менше місця, каже Софія Пилипюк.
«Мотивує, коли за сортування берешся не сам, а разом із сусідами, – наголошує киянка. – Чим довше сортуєш, тим більше намагаєшся уникати пластику під час покупок у магазині».
Біля розташованого на станції метро «Лук'янівська» будинку, де живе журналістка, немає контейнерів для сортування сміття.
«Наразі через ремонт приміщення закрита станція сортування ТПВ громадського проекту "Україна без сміття", – нарікає Софія Пилипюк. – Також не працює мобільний пункт прийому вторсировини "Майстер добрих справ", який на автівці забирав відсортоване сміття з офісів у будні дні та з житлових будинків у найпопулярніших районах міста у вихідні».
Киянка вирішила здати сміття на переробку до найближчої станції "Київвторресурси", яка знаходиться за адресою вул. Борщагівська, 14А.
«Відправляюся на Борщагівку – у руках чотири пакети: з папером, пластиковими пляшками, пластиковими упаковками та поліетиленовими пакетами. – розповідає Софія Пилипюк. – Аби не штовхатися у громадському транспорті з великими пакунками, викликаю Uber, десять хвилин у дорозі, виходжу на житловому масиві, пункту прийому не видно, місцеві не розуміють, про що взагалі питаю, а коли нарешті находжу пункт – він виявляється закритим».
Йду по дорозі, усе ще з усіма пакетами, бачу пункт прийому вторсировини в гаражі і вирішую спробувати здати хоч щось, продовжує Софія Пилипюк.
Чоловік у брудній дублянці, дивлячись на мої пакети, каже: "Не упаковано у вас це все". Питаю, як має бути упаковано – пояснити не може. Довго перебирає пакет з картоном та папером і сміється. Ревізія пакетів триває кілька хвилин. Знову питаю, чи буде хоч щось брати.
Нарешті працівник неофіційного пункту прийому забирає пакети з папером та пластиковими бутлями, зважує їх на вагах і дає 3 гривні. Решту пакунків чоловік радить викинути на смітник. Однак не хотілося відправляти на звалище пластик, який мили і збирали протягом місяця, але й не бажала повертатися з ним додому і витрачати час на пошуки інших станцій сортування.
Зателефонувала у »«Київміськвторресурси». Питаю, чи працює їхня точка на Борщагівській – кажуть, що тимчасово ні. Питаю, де найближча станція поряд з цією, і викликаю Uber. Ще 30 гривень, і я вже на вулиці Виборзькій. Тут пункт прийому розташований на видному місці – біля дороги.
Підходжу, пропоную два пакети. Жіночка дивиться: «Ета же мусор! Мусор ви здєсь собрали». Не маю сил, відповідаю: «Так, зібрала сміття на переробку – заберіть, будь ласка». Працівниця «Київміськвторресурси» забирає пакет з поліетиленовими пакетами, а решту – на смітник.
Сміттєвий бак поряд з пунктом прийому теж призначений «виключно для паперу, пластику, скла, металів».
З першого погляду, викидають туди і звичайне сміття. Пакет, який залишився, приношу до сміттєвого майданчика – там риється безхатченко, який просить подивитися, що там. Кажу, що у пункті прийому його не беруть і нарешті згадую, що мені взагалі нічого не заплатили за здану сировину у «Київміськвторресурси», – пише Софія Пилипюк.
Підсумок:
1,5-2 години витраченого часу на пошук пункту прийому вторинної сировини.
3 станції сортування, з яких одна – закрита, інша – несанкціонована.
3 з 4 пакетів зі сміттям вдалося здати на переробку.
Отож, перш ніж здавати відсортовані відходи на переробку, журналістка радить зателефонувати у обраний пункт та запитати, чи він працює та яку вторинну сировину приймає.
«Необхідно також бути готовим довести, що це не просто сміття, а відсортовані придатні до переробки відходи, - наголошує Софія Пилипюк. – Також потрібно орієнтуватися, який полімер у якому пакеті».
