Новий Трудовий кодекс несе у собі багато позитивних та водночас суперечливих пропозицій, йдеться у сюжеті ТСН.19:30.
Автори проекту, який вже зареєстрований у Верховній Раді, отримали шквал критичних зауважень. Одні називають кодекс рабовласницьким, мовляв, функції профспілок у захисті працівників значно знижені, інші ж - вважають совковим.
Серед плюсів документа - потрійна оплата понаднормових годин роботи.
Наприклад, водії маршрутних таксі працюють по 12-14 годин на день та мають 5-6 годин на відпочинок. І так цілий тиждень. Для них новий проект Трудового кодексу передбачає оплату за переробітки у потрійному розмірі, але за умови, якщо працювати доведеться понад 120 годин на місяць, тобто більше 14 годин у день.
Саме кількість робочих годин стало одним із найгостріших питань у кодексі. Минулого року автори вже намагались протягти проект з 12-годинним робочим днем. Тепер, запевняють, цю цифру прибрали.
Проте у Конфедерації вільних профспілок мають іншу думку. Голова конфедерації Михайло Волинець каже, що одні статті кодексу суперечать іншим.
"Стаття передбачає, що робочий день може збільшуватись з більше 40 годин, неконтрольовано, і якщо в попередній редакції було розписано, як це буде робитись, то зараз просто завуалювали, і віддається на відкуп роботодавцю без всяких рамок", - нарікає Волинець.
Автор проекту Ярослав Сухий на цей закид відповідає, що можна буде продовжувати, але не більше ніж до 48 годин, тільки за дозволом профспілки та самого працівника і у випадку виробничої необхідності, але це має бути компенсовано.
Із мінусів для людей найманої праці - встановлення відеокамер.
Роботодавці матимуть право спостерігати та підслуховувати своїх підлеглих.
"Я би порекомендував тим, хто критикує, почитати Трудовий кодекс діючий. Це відеоспостереження є, але воно зумовлено виробничою необхідністю, наприклад, ювелірна фабрика", - каже заступник голови ради федерації роботодавців Олексій Мірошніченко.
Профспілки вимагають, щоб місця відеоспостереження були узгоджені із працівниками. Проте це в проекті не прописано.
Натомість автори кодексу стали на бік пенсіонерів, звільнення яких без їхньої згоди тепер неможливе.
Також у законопроекті виписані штрафи роботодавцям за затримку заробітної плати та пільги для соціально незахищених.
Суперечливих питань у кодексі чимало. Роботодавці хочуть одного, профспілки - іншого. Поки що єдине, на чому зійшлися - кодекс справді треба модернізувати, адже нині українці працюють за ще радянським документом, ухваленим 1971 року.
