Із 1 січня 2016 року в Україні можуть зникнути VIP-пенсіонери. Мінсоцполітики пропонує призначати пенсії держслужбовцям і прирівняним до них особам (суддям, прокурорам та іншим) на загальних підставах.
Про це сьогодні під час засідання уряду сказав міністр соціальної політики Павло Розенко і представив пакет із чотирьох законопроектів, які докорінно змінюють принципи функціонування вітчизняної системи пенсійного забезпечення. Ініціативи розробили фахівці Мінсоцполітики за підсумками консультацій з громадськими партнерами, українськими і закордонними експертами.
"Настав час для дуже важливої, хоч і непопулярної, реформи пенсійного забезпечення. Ми йдемо на цей крок, тому що усвідомлюємо: діюча солідарна система вичерпала свій ресурс. Виконувати свої зобов'язання перед пенсіонерами держава може лише шляхом покриття дефіциту Пенсійного фонду у розмірі 80 мільярдів гривень. У таких умовах неможливо вести мову про суттєве зростання розмірів пенсійних виплат", - сказав Розенко.
Нову пенсійну систему планують фінансувати з трьох джерел – солідарного, накопичувального і недержавного рівнів.
Існуюча солідарна система буде вдосконалена завдяки звільненню від невластивих функцій і скасуванню з 1 січня 2016 року спеціальних пенсій. При цьому буде збережено систему професійних пенсій для тих категорій пільговиків, які справді цього потребують.
"Ми припиняємо практику поділу українців на сорти, коли є VIP-пенсіонери і "прості люди". Пенсійне забезпечення громадян здійснюватиметься за єдиними для всіх принципами. З наступного року пенсії державним службовцям і прирівняним до них особам (суддям, прокурорам та ін.) призначатимуться на загальних підставах", - запевнив Розенко.
Для захисту інтересів осіб, стаж держслужби яких становить 10 років і більше, цей стаж буде зафіксовано, а при виході таких громадян на пенсію їм компенсуватимуть частину сплачених страхових внесків.
Говорячи про запровадження накопичувального рівня, яке заплановане з 1 січня 2017 року, міністр зазначив, що йдеться про персоніфікацію пенсійного забезпечення.
"Кожен буде залучений до формування свого пенсійного майбутнього. Введення цього рівня можливе лише на підйомі національної економіки. Сподіваємося, що за півтора року складеться саме така сприятлива ситуація для запровадження цього етапу реформи", - сказав Розенко.
У пакеті законодавчих ініціатив пропонують більш ліберальний принцип входження на накопичувальний рівень.
"Стати учасником накопичувальної пенсійної системи зможуть не лише українці віком до 35 років, а й до 55-річного віку – на добровільних засадах. Ставка накопичувального внеску людини до Пенсійного фонду зростатиме від 2% на старті реформи до 7% у 2022 році", - уточнив міністр.
Громадяни матимуть змогу контролювати використання цих коштів.
"Дуже важливо, що держава гарантує громадянину контроль за збереженням і використанням коштів накопичувальної системи. Під егідою Пенсійного фонду буде створено спеціальний орган, який здійснюватиме публічне адміністрування накопичуваних людьми фінансів. Рада накопичувального фонду на конкурсних засадах залучатиме компанії з управління активами, робота яких, у свою чергу, перебуватиме під контролем влади", - наголосив Розенко.
Пенсійна реформа "відкриє громадянам нормальне пенсійне майбутнє, дасть потужний сигнал економіці про надходження "довгих грошей" терміном на 20-25 років. Цей ресурс буде використано для забезпечення сталого економічного розвитку нашої країни, розвитку фондового ринку", - резюмував Розенко.
Міністр навів приклад Польщі, яка за рахунок пенсійних внесків своїх громадян загалом залучила 71 мільярд євро.
"Ці колосальні гроші працюють у національній економіці", - акцентував Розенко.
Окремо він наголосив, що пакет законодавчих ініціатив узгоджений з усіма членами парламентської коаліції.
Розенко звернувся до прем'єр-міністра Арсенія Яценюка з проханням вже сьогодні спрямувати проект пенсійної реформи до Верховної Ради, щоб уже найближчого пленарного тижня народні депутати змогли включити його до порядку денного і приступити до розгляду.
