Навесні почне діяти нова редакція будівельних норм з енергоефективності будівель - вступлять в силу ДБН В.2.6-31:2016 "Теплова ізоляція будівель".
Мета нововведення - наблизити наше законодавство до європейських норм енергоефективності. Нові стандарти, за оцінками Мінрегіонбуду, дозволять знизити споживання енергоресурсів на 15%, а значить, скоротяться і комунальні платежі. Втім, на практиці не все так чудово.
Нова система зручна хіба що для фахівців, але абсолютно незрозуміла споживачеві, відзначають експерти.
"У світі частіше використовуються рамкові визначення класів, прописують максимальні споживання енергії на квадрат площі. У нас - процентне відхилення від норми." Норма "- клас С. Якщо будівля споживає на 50% менше енергоресурсів - потрапляє в найвищий клас А", - пояснив глава Асоціації енергоаудиторів України Володимир Печерський.
Дві кліматичні зони в новій редакції норм збереглися. Раніше в Україні мірилом енергоефективності будівлі вважалися питомі втрати тепла при опаленні (простіше кажучи - чим довше приміщення тримає комфортну температуру, тим вищий клас).
Тепер будуть виміряти все енергоспоживання: опалення, кондиціонування, вентиляцію, гаряче водопостачання.
Отже, для багатоповерхового будинку "нормою", тобто класом С, вважається споживання 70-80 кВт⋅ч на квадратний метр, що обслуговується площі для першої зони (помірного клімату), та 68-80 кВт⋅ч /кв.м для другої (приморської). Для котеджів та інших малоповерхових будівель нормою, відповідно, вважаються 120 і 110 кВт⋅ч на квадратний метр площі, що обслуговується.
Для громадських будівель все інакше: тут енергоспоживання вимірюється не на квадратний метр, а на кубічний. У першій зоні євро - 34-38 кВт⋅ч / куб. м, для другої - 36-40 кВт⋅ч / куб. м, розповів Фаренюк. Як бачимо, створення комфортної обстановки спекотним літом у великих приміщеннях біля моря зробить їх вельми витратними для власників.
У кінцевому результаті передбачається, що енергоаудитори досліджуватимуть будівлі, за підсумком видавати сертифікат з виявленим класом енергоефективності. Його, після незалежного аудиту, будуть вносити в створювану базу, а для перегляду він буде доступний кожному.
Всього близько 10% існуючих будівель вже мають енергетичний паспорт, адже без цього документа побудовані або реконструйовані об'єкти не приймають в експлуатацію з 2009 року. Клас енергоефективності встановлює проектувальник при розробці проектної документації, реконструкції або капремонту. Буде це робитися і далі.
Але пропонується ввести новий документ - сертифікат енергоефективності. Саме сертифікати (ее енергопаспорти) будуть вноситися в відкриту базу даних і мати термін дії десять років. Зараз енергопаспорти складають і видають аудитори. З травня 2015 року цей вид діяльності не ліцензується.
Паспорт будинку стане обов'язковим документом при будь-якій угоді - чи то продаж чи здача в оренду. Як відзначають експерти, це нововведення ніяк не торкнеться тих, хто здає квартири в багатоповерхових будинках, адже енергоаудит стосується цілого будинку, а не окремих його частин. Швидше відчують нововведення власники садиб і дач, адже продаж або здача цілісного об'єкта і потребує цього самого енергоаудиту, а наскільки зросте ціна на цю послугу, ніхто не береться прогнозувати. У розвинених країнах стандарти енергоефективності починали впроваджувати, перш за все, з нерухомості, що перебуває у власності або управлінні держави або громад. Так було з американської LEED і британської BREEAM (найпоширеніші стандарти). "Очевидно, Україна теж повинна йти цим шляхом. Спочатку енергоаудит повинні пройти всі комунальні будівлі, з подальшою системною їх тепломодернізацією. Це буде хорошим прикладом для звичайних громадян", - вважає Володимир Печерський.
За матеріалами UBR.
