З 23 жовтня по 5 листопада цього року Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київський міжнародний інститут соціології провели опитування щодо проблеми відходів у 87 населених пунктах з різних куточків України.
З’ясувалося, що більшість українців (88 %) вважають проблему поводження з відходами важливою, причому майже половина опитаних (49%) оцінили цю проблему як надзвичайно важливу. Однак майже половина респондентів (49 %) не знають, що відбувається зі сміттям після того, як воно потрапляє до смітника.
Небезпечними відходами люди найчастіше називають відходи хімічної промисловості (87 %), відходи електричного та електронного обладнання, батарейки (67 %), а про відходи медичних закладів та непридатні хімічні засоби захисту рослин сільськогосподарського призначення, згадували близько 60 % опитаних. 79 % опитаних знають про шкоду батарейок та люмінесцентних ламп, однак лише 1/5 з них відносять їх до спеціальних пунктів збору, тоді як більшість (61 %) просто викидають їх разом зі звичайним сміттям. Частка останніх є більшою серед селян (74 %), але й серед городян таких 54 %, тоді як відносять до спеціальних пунктів збору 30% городян.
Оцінюючи варіанти поводження з відходами, які б могли замінити їхнє захоронення на сміттєзвалищах, переважна більшість опитаних відмітили переробку відходів (80 %), тоді як за повторне використання (пляшок, речей) висловилися 54 %, а за компостування – 41 %. За спалювання ж висловилися лише 12 %.
Не сортують сміття 69 % опитаних, а займаються сортуванням лише 29 %. При чому, 86 % з тих, хто не проводить сортування, готові це робити, якщо їм забезпечать необхідні умови. Зокрема 66 % опитаних вказали, що вони не сортують відходи, бо не мають спеціальних контейнерів.
2/3 респондентів відзначили, що знають, які відходи можуть використовуватися як вторсировина (не знають про це 28%); водночас також 2/3 з опитаних ніколи не здавали потенційну вторсировину. 58 % опитаних відмітили, що не мають інформації про розташування таких пунктів прийому. Спалюють сміття 34 % людей, більшість становить сільське населення – 71 %. Компостують відходи 68 % опитаних селян та 22 % містян. Поліетиленовими пакетами користується більшість опитаних (76 %), паперовими – 17 %, а пакетами з тканини – взагалі 4 %. При цьому, 78 % опитаних вказали, що знають про забруднення поліетиленовими пакетами навколишнього середовища. Висловили готовність відмовитися від них 30 %, та ще 53 % – зменшити їх використання.
Зусилля місцевої влади щодо вирішення проблем зі сміттям та відходами люди оцінюють переважно негативно: 35 % відмітили, що місцева влада нічого не робить. Абсолютна більшість респондентів (81 %) оцінила інформаційно-просвітницьку роботу щодо правильного поводження з відходами на національному та місцевому рівнях як недостатню.
Щодо оплати за утилізацію відходів позиції, то близько третини респондентів вважають, що вона має входити до квартплати і рахуватися залежно від кількості осіб, які проживають в квартирі. Ще 9 % підтримують варіант врахування цієї плати в квартплаті в залежності від житлової площі, трохи більше третини (37 %) взагалі вважають, що громадяни нічого платити не повинні, а решта 21% не мають чіткої думки з цього приводу. Додатково платити за утилізацію сміття готові 45 % опитаних, але погоджуються на невелике зростання суми. До таких змін не готові 50 %. Серед тих, хто готовий до збільшення витрат заради впровадження сортування та переробки відходів, 56% вважають допустимим таке збільшення не більш, ніж на 10 %, а ще 14 % готові до підвищення не більш ніж на 20 %. Натомість близько 1/5 опитаних не змогли визначитися в даному питанні.
