Заборона на використання житлових приміщень для виробничих потреб є неприпустимим вторгненням в правомочності власників з користування нерухомістю, що можна і потрібно розглядати як порушення їх конституційних прав.
Про це кореспонденту ЛІГАБізнесІнформ заявив партнер ЮК КПД Консалтинг, адвокат Владислав Кисіль, коментуючи зміни, внесені до статті 6 Житлового кодексу про визначення житлової та загальної площ об'єкту житлової нерухомості N8203.
"На наш погляд, єдиними розумними критеріями, які повинні бути прийняті до уваги при встановленні обмежень у використанні приміщень у житлових будинках, повинні виступати: по-перше, відсутність порушень прав та інтересів сусідів, а по-друге, відсутність шкоди від використання приміщень для зовнішнього середовища ", - сказав він.
Як зазначив Владислав Кисіль, діюча на сьогоднішній день редакція статті 6 Житлового кодексу передбачає лише неможливість використання аналогічних приміщень для цілей промислового виробництва.
"Неважко помітити, що термін" потреби промислового характеру "значний вже за своїм змістом, ніж пропонований йому натомість термін" потреби виробничого характеру ". Друге поняття, при його розширювальному тлумаченні, може включати, зокрема, як розміщення офісів, так і розміщення закладів торгівлі, так само як і іншу підприємницьку діяльність ", - сказав він.
Чинне цивільне законодавство (ст.383 ЦК України) містить заборону для власників житлових приміщень на використання їх для "промислового виробництва". "Таким чином, запропонована норма законопроекту суперечить як цивільного законодавства (у частині повноважень власників житлових приміщень), так і елементарній логіці (в частині встановлення додаткових необгрунтованих обмежень прав власників нежитлових приміщень, що знаходяться в житлових будинках)", - переконаний юрист.
Справа в тому, що під дію заборони у варіанті, запропонованому законопроектом, підпадають будь-які приміщення в житлових будинках, тобто і квартири, і нежитлові приміщення, в яких цілком законно на сьогоднішній день розташовуються офіси, аптеки, заклади торгівлі, банківські установи та інші установи сфери обслуговування, пояснює він.
У свою чергу юрист ТОВ Юридичне бюро "Дерев'янчук та Партнери" Антоніна Загура заявила, що після вступу в силу змін до Житлового кодексу, власникам квартир, які планують в майбутньому здавати приміщення під офіс, нічого не залишається робити, як переводити квартиру з житлового фонду в нежитловий. "Інакше таку оренду можна розглядати як нецільове використання приміщення, за що ст. 150 Кодексу про адміністративні порушення Україною передбачений штраф", - зазначила вона.
"Що стосується вже діючих договорів оренди житлових приміщень під офіс, то, як відомо, закон зворотної сили не має. А це означає, що такі договори оренди продовжать діяти до закінчення терміну, встановленого в договорі. Крім того, затверджені зміни до Житлового кодексу не передбачають будь-яких перехідних положень і не зобов'язують боку розривати укладені раніше договори оренди житлових приміщень під офіс ", - пояснила юрист.
Антоніна Загура додала, що дані зміни обмежують право власників розпоряджатися своїм майном на свій розсуд. "Крім того, дані зміни суперечать нормам Конституції України, а саме ч. 1 ст. 41 Конституції, згідно з якою кожен громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Якихось обмежень щодо цілей використання своєї власності Конституція не містить", - сказала вона.
Нагадаємо, Верховна Рада наклала заборону на використання житлових приміщень для виробничих потреб. Згідно з прийнятими змінами, житлові будинки, квартири, інші житлові приміщення повинні бути придатні для постійного проживання в них громадян. Надання таких приміщень для потреб виробничого характеру забороняється.
