Шпаклівка своїми руками – процес не складний. Для цього не обов’язково бути фахівцем, але деякі навички і практичні знання не завадять.
ЕТАПИ ШПАКЛЮВАННЯ ПОВЕРХОНЬ
Перш, ніж приступити до шпаклювання поверхні, її слід оглянути на наявність забруднень. Якщо на ній є масляні плями, старі шпалери, або інші забруднення, то їх потрібно видалити. Робиться це за допомогою розчинника, або механічним способом (використовуючи шпатель).
На очищені стіни наноситься шар ґрунтовки. Для цього можна скористатися ворсистим валиком. Ґрунтовка забезпечує краще зчеплення шпаклівки з поверхнею. Сохне вона близько двох годин, після чого можна переходити безпосередньо до шпаклювання основи.
Шпаклівка своїми руками здійснюється в два етапи. Спочатку поверхню покривають шаром стартової шпаклівки. Вона грубозерниста і характеризується високим ступенем адгезії. За її допомогою закладають великі тріщини, вибоїни і нерівності з перепадами більше 5 мм. Рекомендується наносити її від середини стіни вгору, а потім вниз. Це дозволить виключити утворення нахлестів на стиках.
Після висихання стартової шпаклівки, можна приступати до її затірки. Краще це робити мокрим способом, щоб було менше пилу. Ще це дозволить запобігти появі дрібних борозенок на оброблюваній поверхні.
Потім необхідно дочекатися повного висихання розчину і знову обробити поверхню складом ґрунтовки.
Тепер можна наносити фінішну шпаклівку. Накладається така шпаклівка тим же способом, що і перший шар. Тут головне стежити за чистотою робочого інструменту і матеріалу. В процесі роботи не бажано відкривати вікна. Це може стати причиною появи на поверхні тріщин. Коли шпаклівка висохне, її також необхідно затерти.
ВИДИ ШПАКЛІВОК
На будівельному ринку представлена велика різноманітність шпаклівок для різних цілей. Класифікуються вони в залежності від призначення, фазового стану і сполучного компонента. За фазовим станом вони поділяються на сухі і повністю готові до використання суміші. За призначенням на вирівнювальні, спеціалізовані і шпаклівки другого шару.
Вирівнювальні шпаклівки призначені для вирівнювання стін, виправлення дефектів і підготовки поверхні до нанесення фінішного шару. Шпаклівка другого шару використовується на завершальному етапі робіт. А спеціалізовані види матеріалу призначені для виконання певних завдань.
Зв’язувальними компонентами суміші можуть виступати цемент, гіпс або полімери. Шпаклівка на основі цементу стійка до вологи, гіпсові ж, навпаки, сприйнятливі до неї і температурних перепадів. Полімерні склади володіють найкращими характеристиками, але ціна у них на порядок вище.
ПРИГОТУВАННЯ ШПАКЛІВКИ
Готується шпаклівка без будь-яких проблем. Тут головне дотримуватися інструкції зазначеної на упаковці. Для приготування суміші використовують міксер або дриль із спеціальною насадкою. Для невеликої кількості можна застосувати звичайний шпатель.
НАНЕСЕННЯ СТАРТОВОЇ ТА ФІНІШНОЇ ШПАКЛІВКИ
Процес шпаклівки поверхонь своїми руками починається з її підготовки і нанесення стартового шару шпаклівки. Якщо придбана суха суміш, то розчин з неї готується безпосередньо в приміщенні. Термін його зберігання вказується на упаковці. Як тільки суміш почне тверднути, то вона втратить пластичність і буде непридатна для застосування.
Зазвичай шпаклівка наноситься на стіни у кілька шарів. Для роботи знадобиться широкий і вузький шпателі. Вузьким шпателем розчин набирається з ємності і рівномірно розподіляється по широкому шпателю. Потім тонким рівномірним шаром шпаклівка наноситься на поверхню і розрівнюється. Зайвий розчин знімається із стіни і відправляється назад у ємність. Коли початковий шар шпаклівки підсохне, за допомогою великого шпателя або шкурки з нього видаляються утворені напливи. Потім наноситься другий шар шпаклівки, що відмінно маскує невеликі ямки і подряпини.
Фінішна шпаклівка наноситься так само, як і стартова, лише більш тонким шаром. При нанесенні розчину на поверхню, шпатель рекомендується тримати перпендикулярно. Перші два шари наносяться відразу один за одним, а два наступних, тільки після висихання попередніх.
На вирівняну поверхню рекомендується нанести ґрунтовку.
