Надра України» готує конкурс із залучення інвестора до розробки чотирьох ільменітових родовищ у Житомирській області: Красноріченського, Лівобережного, Паромівского і Тростяницького. Умови залучення інвесторів і терміни проведення конкурсу поки не відомі, пише «Капіал».
Із зазначеного переліку родовищ завідувач відділом корисних копалин Інституту геологічних наук НАН України Леонід Галецький особливо виділяє Паромівське і Тростяницьке. Паромівське - найбільш об’ємне з перерахованих родовище з утримання ільменіту, на думку Галецького - на рівні 3 млн т. Тростяницьке - менш потужне (2,5 млн т ільменіту), але в ньому вища концентрація ільменіту в пісках - 106 кг на куб. м проти 44 кг у пісках Паромівського родовища. «Я назвав би ці два родовища перспективними і рентабельними», - говорить експерт. Красноріченське та Лівобережне родовища - бідніші: перше володіє запасами ільменіту на рівні 1,2 млн т, друге - 871 тис. т.
Місце з характером
Особливість цих родовищ в тому, що багато з них містять супутні матеріали - ванадій, кадмій, цирконій, ніобій і тантал. Для іноземних інвесторів це звична практика виокремлення даних продуктів з наступною їх реалізацією. Але це вимагає і додаткових витрат на будівництво окремих фабрик, до чого наші інвестори не звикли. Тому вони, як правило, особливо не заморочуються з виділенням цих рідкоземельних металів і воліють мати справу з запасами ільменіту без домішок.
Наприклад, Дмитро Фірташ, за словами Галецького, досі не приступив до розробки найбільшого в світі Стремигородського родовища з вмістом 131 млн т ільменіту, хоча ліцензію на його розробку отримав ще в 2004 р. Більше глибоке залягання руд, а також наявність супутніх компонентів вимагає залучення серйозних інвестицій і технологій, що стримувало досі структури Фірташа від розробки. До речі, за умовами ліцензування, як стверджують експерти, розробка повинна була початися ще в 2006 р. Це може стати приводом для відкликання ліцензії у структури Фірташа, яку було продовжено в 2012 р. до 21 серпня 2032 року.
Умови прибутковості
На думку незалежного консультанта Олексія Кваса, зазначені чотири родовища, які «Надра України» збирається продати, будуть мати беззбитковий рівень видобутку в тому випадку, якщо ринкові ціни ільменітового концентрату на умови EXW, на активній стадії проекту, будуть перебувати в діапазоні $ 100-120 за тонну.
Втім, за його оцінками, поклади ільменіту в цих родовищах відносяться до категорії бідних в порівнянні, наприклад, з австралійськими або канадськими аналогами. «У випадку зі Стремигородським титан-апатитовим родовищем ми маємо справу з видобутком корінних порід (з вмістом TiO2 на рівні 10-12% і P205 на рівні 3-5%), що істотно підвищує витрати на видобуток і збагачення. Крім того, Стремигородське родовище характеризується високою варіативністю мінерального складу руди, що ускладнює і здорожує процеси її збагачення (доведення до товарних концентратів)».
Кого можуть зацікавити об'єкти
З цих причин Квас вважає, що надра чотирьох зазначених родовищ, які будуть запропоновані інвесторам, можуть зацікавити в нинішніх умовах тільки компанії, які хочуть отримати доступ до сировини з метою створення високої доданої вартості за рахунок її більш глибокої переробки (в пігменти або титанову губку) . Такими, за припущеннями експерта, можуть стати компанії Group DF і ВСМПО-АВІСМА, за умови що «Надра України» запропонує сприятливі умови для розробки. Зацікавленість в отриманні прав на промислову експлуатацію цих родовищ може проявити і Іршанський ГЗК, який потребує розширення власної ресурсної бази.
Group DF відповіла на запит «Капіталу» про те, чи цікаві їй ці родовища наступне: «Ми не коментуємо наміри і майбутні угоди». Відповідь представників ВСМПО-АВІСМА був настільки ж невизначеним: «Будемо вивчати і приймати рішення пізніше».
Як повідомив «Капіталу» Галецький, вперше в історії України такого роду надра можуть бути виставлені на відкритий аукціон, що дає шанс залучити великі гроші в бюджет і зайнятися нарешті справжньою розробкою титанових руд. «До цього моменту застосовувалася практика прихованого залучення інвестора на титанові запаси, причому у іноземців не було шансів», - говорить він.
Тепер, на його думку, до зазначених об'єктів проявлять інтерес не тільки структури бізнесмена Дмитра Фірташа, а й Ігоря Коломойського, а також російські, канадські, австралійські і американські компанії. За словами Галецького, канадці давно цікавилися нашими ільменітовими запасами, а компанія Du Pont - транснаціональний виробник хімічної продукції - навіть виявляла інтерес до співпраці із Запорізьким титано-магнієвим комбінатом.
