Про те, як проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота щодо законопроекту «Про ринок земель» серед населення області, які пропозиції надходять у ході всенародного обговорення земельної реформи, куди можна звернутися, аби отримати консультацію чи роз’яснення розповіла у прямому ефірі програми «Час господаря» обласного радіо завідувач сектору взаємодії із засобами масової інформації та зв’язків з громадськості Головного управління Держкомзему у Житомирській області Тетяна Нікітчина.
Судячи по кількості здійснених радіослухачами телефонних дзвінків, важливість питання відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення не викликає сумніву. Земля врешті решт має набути ефективного власника, справжнього господаря. І виважений законопроект, у якому будуть збалансові інтереси громадян, має бути прийнятим, а ті пропозиції, які подавали громадяни – враховані. Верховна Рада до кінця року має остаточно ухвалити закон «Про ринок земель».
Як зазначила Тетяна Нікітчина, задача землевпорядної служби сьогодні – активно роз’яснити власникам земельних паїв основні норми законопроекту «Про ринок земель», ознайомити громадськість з основними етапами впровадження земельної реформи, роз’яснити її цілі та завдання, заспокоїти громадян у їх побоюваннях. Суспільство має бути обізнане зі своїми правами та обов’язками, щоб убезпечити себе у майбутньому. По області пройшло 618 сходів сіл та селищ, понад 70 навчань, нарад, семінарів. У районних центрах, селах та селищах області за жовтень-листопад проведено 99 круглих столів. Обговорення земельної реформи продовжується. Участь у цих заходах беруть землевласники, землекористувачі, керівники сільськогосподарських підприємств, працівники органів місцевого самоврядування, фермери.
У ході громадського обговорення земельної реформи пропозиції, які збирались та узагальнювались під час проведення заходів, враховані. Вони відображають реальні потреби, надії і побоювання людей, бо висловлювалися вони у відкритій бесіді, дискусіях.
Полісяни, в основному, пропонували, щоб земля не продавалася іноземцям, щоб ринок був регульований з боку держави. Слушна пропозиція лунала, аби зменшити граничну максимальну площу земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власності однієї особи до 100 – 500 гектарів (законопроект 1500). Цікавило багатьох питання щодо вартості землі та орендної плати. Як зазначила Тетяна Нікітчина, сьогодні селяни отримують мізерну орендну плату, яка приблизно у 10–15 разів менше, ніж, наприклад, у Німеччині. Середній розмір орендної виплати за гектар на Житомирщині становить 246 гривень. Вартість оренди після скасування мораторію на продаж поступово наближатиметься до середніх європейських показників.
Отримавши офіційний статус повноцінного власника землі, землевласник отримає довгоочікуване право не лише самостійно господарювати на ній, а й здавати в оренду, дарувати, продавати, передавати у спадок, надавати в заставу банку для отримання кредиту тощо. «На Житомирщині люди сприймають земельну реформу неоднозначно, проте, кількість тих, хто бездумно кричить «я проти» на багато зменшилась, – зазначила Тетяна Дмитрівна, – люди згодні з тим, що земельна реформа має завершитись.
Мета цієї реформи – знайти для землі ефективного власника і створити умови для розвитку українського села. Ще два роки — і з нас сміятиметься весь світ, бо ми ввійдемо в Книгу рекордів Гіннесса як країна, що довше за всіх у сучасній історії здійснює земельну реформу. Нині це місце посідає Мексика, яка проводила земельну реформу 23 роки. У нас цей процес триває вже 21-й рік. Тому земельна реформа – вимога часу».
