Зростання обсягів будівництва на чверть порівняно з минулим роком, про що повідомляє Держстат, може загрожувати Україні мільйонами квадратних метрів замороженого житла, попереджають експерти.
Кількість житла, яке нині будується, в рази випереджає попит, наголошує аналітик консалтингової компанії SV Development Сергій Степенко. І, хоч за останній рік він зріс, однак порівняно з докризовими роками рівень попиту залишається критично малим. Причина – житло перестало бути вигідною інвестицією через високі податки, неможливість вигідно перепродати та невигідну оренду.
Експерт констатує: на ринку зараз надувається серйозна бульбашка – компанії будують багато, однак головне джерело фінансування – це покупці, і якщо в країні станеться якийсь катаклізм (стрибок валюти), багато забудовників збанкротують.
«Попит на нерухомість, звісно, залишиться приблизно на такому рівні, як і сьогодні, – наприклад, по Києву сто квартир на місяць продається. Але так, щоб перекрити об’єм будівництва, яке зараз відбувається, такого в найближчі п’ять років не буде», – переконаний аналітик. Якщо ж об’єкти, які будуються зараз, зупиняться, в України будуть мільйони квадратних метрів замороженого недобудованого житла, застерігає він.
Економіст Ігор Гарбарук оцінює розрив між попитом та пропозицією на ринку житла як величезний:
«Наприклад, за перше півріччя цього року на ринок вийшла 21 тисяча нових квартир, а продажі відбулись на рівні 1100. Вибачте, 1 до 20 – це достатньо великий розрив», – каже він.
Гарбарук згадує, що подібний дисбаланс уже мав місце у 2008 році внаслідок економічної кризи. Але наявна сьогодні ситуація, за його спостереженням, має відмінність.
«Різниця в тому, що за рахунок спрощення всіх процедур для забудовників на ринку відбувається вакханалія. Вона полягає в тому, що подавши заявку на будівництво об’єкту, не підтверджуючи її ні своїм майновим станом, ні чимось іншим, ми отримуємо будівництво висоток у тих місцях, де мали б бути дитячі майданчики, отримуємо замість 16 поверхів 24-26 поверхів і так далі», – пояснює експерт.
За даними Гарбарука, в Києві наразі 150 проблемних об’єктів, з них 80 він називає незаконними будівництвами. На його думку, причина саме в браку контролю з боку держави.
«Недобросовісні забудовники запускають об’єкти, не маючи відповідної документації, ні права власності на землю. І отримуємо те, що починає ніби на дріжжах будуватись об’єкт, з ринку збираються гроші від кінцевих інвесторів, і потім трапляється ситуація, як із паном Войцеховським», – описує становище економіст. Найбільш від цього страждають кінцеві інвестори, тобто звичайні люди.
Обидві державні програми доступного житла, які зараз діють, не фінансуються з державного бюджету вже три роки – їх переклали на місцеві бюджети, яким вони не під силу, зазначає заступник голови правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Іван Парух. Перша програма передбачає надання державної підтримки 30 % від вартості житла, а для учасників АТО та для переселенців – 50 %. Друга, для молоді, передбачає пільгові довгострокові кредити.
Як зазначив Парух, лише після внесення змін до держбюджету на програму «Доступне житло» передбачили 30 мільйонів гривень, які до кінця року планують освоїти. За його словами, загалом програмою цього року скористалися 200 сімей, що в масштабах країни є краплею в морі. За його словами, в проекті бюджету на 2018 рік коштів на ці програми не передбачено.
«Ми подали бюджетні запити через нашого головного розпорядника Мінбуд (Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ – ред.) на програму забезпечення населення доступним житлом із державного бюджету один мільярд гривень, на програму забезпечення молоді житлом, на пільгові кредити молодіжні 760 мільйонів гривень», – сказав Парух у коментарі до «Ранкової Свободи».
Позафракційний народний депутат та голова підкомітету з питань будівництва Олександр Марченко розповів, що парламентський комітет розглядав питання про виділення наступного року одного мільярда гривень на програму «Доступне житло» і понад 800 мільйонів на молодіжне житлове кредитування, і висловив сподівання, що уряд передбачить це в бюджеті. Адже економічні розрахунки свідчать, що інвестиції в такі програми повертаються державі відносно швидко.
«Якщо мільярд вкласти у будівництво соціально-доступного житла, то вже під час будівництва держава повертає 30 % податками, а протягом 3-5 років за рахунок надання комунальних послуг тим же інвестором, який утримує в доступному житлі квартири, і всі податки в держави є», – рахує він.
Крім того, він переконаний, що житло було б доступнішим, якби на ціноутворення забудовника не впливала корупційна складова. Загалом ситуацію із перенасиченням ринку житла Марченко вважає штучно створеною.
«Коли ми говоримо про багатоповерхове житло, його експертну оцінку і несплачені податки, їх не сплачують за сто квадратних метрів недобросовісні забудовники, які беруть у людей одну вартість квадратного метра житла, а звітують при введені об’єктів іншим кошторисом – це нескладно робити при бажанні влади», – каже політик.
Ігор Гарбарук застерігає, що, якщо влада не візьме під контроль ситуацію із забудовами, це може скінчитись економічним колапсом.
«Банкрутство 10-20 найбільших забудовників може призвести до того, що ми отримаємо величезну кількість невиконаних контрактів, тобто люди фактично залишаться без вкладених в об’єкти інвестування коштів», – побоюється він і додає, що збанкрутувати можуть і постачальники послуг, які працюють із забудовниками.
